Выполните одно из заданий по вашему выбору. Напишите эссе на одну из предложенных тем. Объем работы 150 - 200 слов. 2. «…Говоря о «Мертвых душах», можно вдоволь наговориться о России» (П.А.Вяземский). Согласны ли вы с высказыванием П.А.Вяземского? Дайте обоснование своей точки зрения.
Цитаты обязательно

С первых дней в доме деда Алеша замечал, что его родственники - угрюмые, жадные, самолюбивые. Мальчик сразу же не полюбил деда, который показался ему злым и даже немного жестоким. Также Алеши не понравились дядья. В доме деда жил слепой мастер Григорий, он был уже старый. Часто дядья с сыновьями подшучивали над ним, насмехаясь над его слепотой. Алеша был не таким. Он понимал Григория, жалел его и никогда не участвовал в этих "свинцовых мерзостях", он не принимал таких шуток.
Алеша был добрым мальчиком. Он сочувствовал обиженным, обездоленным людям, а среди злых старался найти хороших и искренних . Мальчик тянулся к людям и каким-то неведомым чувством понимал, какой человек добрый, а какой - злой. За время жизни с бабушкой и дедом Алеша повстречал несколько по-настоящему добрых и открытых людей. Те, к кому он больше всех был привязан - это Цыганок и Хорошее Дело. В представлении мальчика Цыганок был сказочным героем, а Хорошее Дело всегда давал ценные советы, которые впоследствии Алеше. Он подолгу общался с ними. Хотя Хорошее Дело никто не любил и Алеше запрещали с ним общаться, их дружба продолжалась.

Петрусь (Петро Попельський) - головний герой твору Миколая Короленка "Сліпий музикант". Петрусь - син багатого поміщика Південно-Західного краю. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Але його дядько, а згодом і подруга Евеліна допомагають хлопцю повірити в себе, розкрити свій талант, а згодом і досягти успіху. Невпевнений юнак перетворюється на сильну духом людину, що любить життя. У фінальній сцені повісті Петро Попельський - піаніст, що заворожує своєю грою зал. У нього є сім'я - кохана жінка і зрячий син.  
Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Евеліна завжди сприймала біль хлопця як свій власний. Евеліна була першою і єдиною подругою Петра, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття його горю. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.