Выполните синтаксический разбор предложений. 1. Во время проведения EXPO столица Казахстана наполнилась звуками различных культур со всех уголков света. 2. Ежедневно на территории выставки проходили концерты, шоу, Национальные Дни и другие развлекательные мероприятия.
Дочка станційного доглядача, вдівця Самсона Виріна, Дуня - жвава дівчина надзвичайної краси. Проїжджав поштову станцію багатий гусар Мінський захоплюється нею. Прикинувшись хворим, гусар на кілька днів залишається на станції, щоб ближче познайомитися з Дуней і заслужити прихильність батька. Їдучи, він пропонує підвезти Дуню до церкви на околиці села, куди та збиралася до обідні. Батько, вважаючи Мінського порядною людиною, вмовляє дочка підкоритися. Незабаром батьком опановує занепокоєння і він йде до церкви, але не знаходить там Дуню, а пізніше дізнається, що гусар «по її волі» відвіз її далеко в Санкт-Петербург. Невтішний батько знаходить там Мінського і просить повернути дочку, яка стала утриманкою гусара. Мінський проганяє Виріна, заявивши, що Дуня буде щаслива з ним і відвикла від колишнього стану. Доглядач дізнається, де живе Дуня, і пробирається до неї. Дуня, побачивши батька, падає без почуттів, а опинився у неї Мінський знову викидає старого на вулицю. Вирін повертається на свою станцію, від горя спивається і вмирає. Через деякий час на його могилу приїжджає багато одягнена пані з трьома маленькими дітьми і довго лежить на кладовищенському пагорбі.
Объяснение:
И. С. Тургенев «Мой сосед Радилов» краткое содержание для читательского дневника:
Как-то охотясь с Ермолаем за куропатками, рассказчик обнаружил заброшенный сад. Его хозяином оказался помещик Радилов – сосед рассказчика. Он пригласил охотников отобедать. Хозяин познакомил гостей со своей матушкой, бывшим помещиком Федором Михеичем, сестрой покойной жены Олей.
За обедом рассказчик никак не мог в соседе «открыть страсти» к чему-либо. За чаем хозяин вспоминал похороны жены; как лежал в турецком госпитале с гнилой горячкой. Рассказчик же отметил, что любое несчастье можно перенести. Через неделю рассказчик узнал, что Радилов куда-то уехал со своей золовкой, бросив мать.
Рассказ учит тому, что, конечно, нельзя отчаиваться, но иногда и благородная печаль лучше необузданной радости и горячности.
Еще один рассказ «Ермолай и мельничиха» написан в 1847 году и входит в сборник «Записки охотника» И. С. Тургенева. На нашем сайте можно прочитать краткое содержание «Ермолай и мельничиха» для читательского дневника или подготовки к уроку литературы.