Выразительно прочтите текст притчи. 2. Выделите в тексте фрагменты, которые позволяют нам восстановить
историю старшего брата и младшего брата. Почему история старшего
брата не дана развёрнуто?
3. Прочтите слова младшего сына до ухода из дома и в момент возвраще-
ния. Как они характеризуют этого человека?
4. Прочтите слова, с которыми отец обращается к слугам в момент возвра-
щения младшего сына. Назовите, какие чувства при этом испытывает
отец?
5. Прочтите диалог старшего сына со слугой и слова старшего сына, обра-
щённые к отцу. Какие чувства испытывает старший сын?
6. Прочтите ответ отца старшему сыну. Как вы думаете, убедил ли его отец?
7. Прав ли отец, обрадовавшийся возвращению сына и устроивший празд-
ник? Составьте Фишбоун, используя «толстый» вопрос.
8. Как вы оцениваете поведение старшего сына и его слова, обращённые
к отцу?
9. Проведите Перекрёстную дискуссию по вопросу: верите ли вы в искрен-
нее раскаяние младшего сына?
афії
Біологія
Бухгалтерський облік
Військова справа, ДПЮ
Всесвітня історія
Географія
Державне регулювання
Діловодство
Екологія
Економіка підприємств
Економічна теорія
Журналістика
Історія економічних вчень
Історія України
Культура
Логіка
Менеджмент
Міжнародні відносини
Педагогіка
Політологія
Правознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Туризм
Українська література
Філософія
Реклама
Реклама
Щедрі бонуси та призи: у 2 рази підвищена видача
Вся країна вже грає: реєструйся та отримай бонус
ДрукуватиЗапитатиНадіслати другуПоділитисьПідписатись на новини
Жіночі образи у творах Тараса Шевченка
Поряд з величними постатями героїчних борцiв, народних месникiв, поряд з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящої жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханої
"Такого полум'яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жiночого кохання i жiночої муки не знайти, мабуть, нi в одного з поетiв свiту. Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi". А сам, як ми знаємо, рiс без матерi: "там матiр добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила…" А пiзнiше Тарас Шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що своїх дiтей i дружини у нього не було. Мрiяв вiн поселитися в Українi, одружитися з Ликерiєю Полусмаковою, але обставини склалися по-iншому.
I все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди їм спiвчував, i улюблений його образ – це мати з дитям. Щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що приснився крiпачцi:
У нашiм раї на землi
Нiчого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
I на оновленiй землi
Врага не буде, супостата,
А буде син, i буде мати,
I будуть люди на землi…
Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.
Один з перших жiночих образiв у Шевченка – це Катерина з одноiменної поеми. Її прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так i не звела Тараса. Першi героїнi Т. Г. Шевченка – нещаснi, сплюндрованi жiнки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лiлею" – це все жiнки без щастя i долi. Правда, серед них пiзнiше з'явиться i бунтарка, яка пiдпалить панський маєток i помститься за свою ганьбу. Але таких було мало. Бiльшiсть дiвчат Шевченкового часу ставали жертвами помiщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його творiв: "Вiдьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" – не випадковi: саме наймичками, вiдьмами, совами, слiпими, черницями були жiнки в тодiшньому суспiльствi. Кожна жiнка-жертва для поета рiдна: "моя се мати i сестра, моя се вiдьма, щоб ви знали…"
Шевченковi поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жiночу честь, гiднiсть i щастя. Менi особливо iмпонує образ Ганни iз поеми "Наймичка". Її життя заради сина, повнiстю принесене в жертву, – це материнський подвиг. Лише перед самою смертю вона розкриває синовi правду.
Ще одна iз сторiнок шевченкiвських вiршiв – це удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати. Великий Кобзар писав i жартiвливi поезiї (на жаль, їх дуже мало) про веселу життєрадiсну українську жiнку, наприклад, "Утоптала стежечку". Шевченковi героїнi вмiють не тiльки терпiти страждання, а й мститися своїм поневолювачам: Оксана, божеволiючи, пiдпалює палати свого кривдника; Марина вбиває ножем пана, який знiвечив її молодiсть; вiдьма горить гнiвом, ненавистю до розпусника-пана.
Тарас Григорович бачив у жiнцi передусiм духовну красу, обожнював материнство, уславлював вiрнiсть i щирiсть, але не прощає аморальностi й жорстокостi. Для Шевченка в його поезії було ніби дві України: Україна як неминуща основа і Україна як історичний момент. Україна – мати і Україна блудна. Україна непорочна і Україна "розбещена". Україна "лицарів" і Україна "рабів", "підніжків" і цю другу, історично спотворену й історично минущу Україну, він і проклинав заради першої – України-матері.
Обpаз матеpі – добpої, щедpої на любов і ласку – постає пеpед нами із твоpів Таpаса Шевченка. Пpикладом може служити Ганна, головна геpоїня поеми "Hаймичка".
Семья Катерины Петровны
1. Описание жилья. Как выглядят дома этих семей, обстановка.
Было свое хозяйство.
Чистота, порядок в доме. Вытряхивала половики, занималась хозяйством
2. Внешний вид хозяев домов. Как они себя ведут, во что одеты.
Обстоятельная бабушка-генерал.
Дед немногословный.
Дед аккуратно одет.
3. Отношение к деньгам.
Запас на черный день.
4. Ценности дома. Отношение к детям.
Катерина Петровна учит совестливости, честности. Хочет, чтобы ее внук вырос совестливым, а не таким, как левонтьевские.
Семья Левонтия
1. «Стоял он сам собою, на и ничего-то ему не мешало смотреть на свет белый кое-как застекленными окнами – ни забор, ни ворота, ни наличники, ни ставни».
Левонтий бил остатки стекол в окнах, ругался, гремел, плакал.
2. В доме Левонтия все сами по себе, занимаются бездельем.
Загнанная, суетливая, покорная тетка Васеня.
Левонтий любил поговорить, особенно пьяненький.
Выходил на улицу в рубахе без пуговиц, штаны на одной пуговке держались.
3. Всегда брала в долг. Когда Левонтий приезжал с деньгами, закатывали пир на всю деревню.
4. Родители не следят за детьми. Дети предоставлены сами себе. Живут вне правил и законов деревни.
Объяснение: