Выявите ключевые проблемы которые автор поднимает на страницах пьесы Недоросль. Определите идею произведения. Ключевой проблемой пьесы является... К числу других проблем можно отнести... Автор-сатирик разоблачает... Миру Простаковых и Скотининых противостоят... Положительные герои нужны писателю чтобы... Идея произведения...
Коли я читала "Божественну комедію", мені здавалося, що все це я бачу своїми очима, разом з Данте.Я разом з ним боялася жахливих демонов.Но я переживала за грішників, тому що їх мучення, по-моєму, не відповідають їх гріхам при житті. Мені запам'яталися кілька епізодів і героїв з "Комедії". Це трагічна історія Франчесці і Паоло, схожа на любов Ромео і Джульєтти, і Улісс (Одіссей), який, навіть страждаючи в пеклі, виглядає як справжній чоловік-сильний, сміливий, допитливий. Данте робить розповідь про грішників пекла дуже реалістічним.Он використовує звичайні слова, які описують його страх чи гнів, а порівняння загробних сцен з реальними, повсякденними роблять його поему страшніше і нагляднее.Так, наприклад, бісів, топлячи грішників у котлах з розплавленої смолою, Данте порівнює з кухарями, які спритно діють ополониками. Данте-ненеупередженість людина, і він поміщає в пеклі всіх своїх політичних супротивників, деякі з яких навіть були ще живі в той час! Це, наприклад, ворог Данте Фаріната дельї Уберті, чия могутня і непохитна муками душа викликає повагу і Данте, і всіх читачів . Мені здалося, що люди не так вже сильно змінилися за минулі століття: ми і сьогодні любимо і завдаємо біль, боремося, зраджуємо; люди кінчають із собою, заздрять, п'ють і багато едят.У всіх нас є свої недоліки і порокі.Но можливість побачити своє відображення у старовинній "Комедії" італійця Данте Аліг'єрі допомагає зробити висновки і спробувати стати трішки краще.
Попадались цифры, что за 5000 лет человечество провело 14500 войн. Мирных лет было меньше 300. Значит всего 6% времени, отпущенного на развитие и умножения блага, человечество использовало по назначению. Мне встретилось в интернете такое определение войны - это активный конфликт, унесший жизни более 1000 человек. Оно мне не нравится. Тем, что обесценивает человеческие жизни. А что, 999 жизней - это пренебрежимо малая величина? Не нравится и определение Клаузевица, что война продолжение политики иными средствами. Здесь верно только начало. Продолжение политики. Война - это когда один объект политики силой хочет лишить другой объект свободы, ресурсов и, даже жизней. Это ближе. То есть, из-за шкурных интересов каких-то людей, другие, оболваненные люди, которым и дела нет до чужой страны отдают свои жизни. Так зачем этим простым людям помнить о войне? Что бы в следующий раз, когда кто-то позовет «восстановить справедливость», уничтожая других людей, сказать политикам, что мы это уже , проходили. Сказать, что мерзость смерти и убийств, грязь окопов и ненависти к людям нам не нравится. Сказать политику, который работает на войну, что он нелюдь тому, кто проблемы пытается решить мирно. А если все же придется воевать, то помнить, что отцы и деды отдавали свои жизни за то, что бы не было войны и за то, что бы сохранить свободу для нас, для их детей. И сделать то же самое для своих детей и внуков. О войне надо помнить, что бы не воспитывать злобных, растущих в ненависти и не ценящих жизнь мужчин. Для того, что бы война не была делом женщин, как сейчас происходит, женщин, чье предназначение рождение человека, а не его профессиональное убийство. Для того, что бы никому не казалось, что послать на смерть других людей дешевле и проще, чем договориться.
О войне надо помнить, что бы не допустить других войн.
Мені запам'яталися кілька епізодів і героїв з "Комедії". Це трагічна історія Франчесці і Паоло, схожа на любов Ромео і Джульєтти, і Улісс (Одіссей), який, навіть страждаючи в пеклі, виглядає як справжній чоловік-сильний, сміливий, допитливий.
Данте робить розповідь про грішників пекла дуже реалістічним.Он використовує звичайні слова, які описують його страх чи гнів, а порівняння загробних сцен з реальними, повсякденними роблять його поему страшніше і нагляднее.Так, наприклад, бісів, топлячи грішників у котлах з розплавленої смолою, Данте порівнює з кухарями, які спритно діють ополониками.
Данте-ненеупередженість людина, і він поміщає в пеклі всіх своїх політичних супротивників, деякі з яких навіть були ще живі в той час! Це, наприклад, ворог Данте Фаріната дельї Уберті, чия могутня і непохитна муками душа викликає повагу і Данте, і всіх читачів .
Мені здалося, що люди не так вже сильно змінилися за минулі століття: ми і сьогодні любимо і завдаємо біль, боремося, зраджуємо; люди кінчають із собою, заздрять, п'ють і багато едят.У всіх нас є свої недоліки і порокі.Но можливість побачити своє відображення у старовинній "Комедії" італійця Данте Аліг'єрі допомагає зробити висновки і спробувати стати трішки краще.
Попадались цифры, что за 5000 лет человечество провело 14500 войн. Мирных лет было меньше 300. Значит всего 6% времени, отпущенного на развитие и умножения блага, человечество использовало по назначению. Мне встретилось в интернете такое определение войны - это активный конфликт, унесший жизни более 1000 человек. Оно мне не нравится. Тем, что обесценивает человеческие жизни. А что, 999 жизней - это пренебрежимо малая величина? Не нравится и определение Клаузевица, что война продолжение политики иными средствами. Здесь верно только начало. Продолжение политики. Война - это когда один объект политики силой хочет лишить другой объект свободы, ресурсов и, даже жизней. Это ближе. То есть, из-за шкурных интересов каких-то людей, другие, оболваненные люди, которым и дела нет до чужой страны отдают свои жизни. Так зачем этим простым людям помнить о войне? Что бы в следующий раз, когда кто-то позовет «восстановить справедливость», уничтожая других людей, сказать политикам, что мы это уже , проходили. Сказать, что мерзость смерти и убийств, грязь окопов и ненависти к людям нам не нравится. Сказать политику, который работает на войну, что он нелюдь тому, кто проблемы пытается решить мирно. А если все же придется воевать, то помнить, что отцы и деды отдавали свои жизни за то, что бы не было войны и за то, что бы сохранить свободу для нас, для их детей. И сделать то же самое для своих детей и внуков. О войне надо помнить, что бы не воспитывать злобных, растущих в ненависти и не ценящих жизнь мужчин. Для того, что бы война не была делом женщин, как сейчас происходит, женщин, чье предназначение рождение человека, а не его профессиональное убийство. Для того, что бы никому не казалось, что послать на смерть других людей дешевле и проще, чем договориться.
О войне надо помнить, что бы не допустить других войн.