Я – есьмь. Ты будешь»
1. Определите идею стихотворения.
2. Как идея отражается в синтаксисе и ритме стихотворения.
3. Какие черты лирической героини Цветаевой отражаются в словах:
« Дай мимо пройти, дыханьем не нарушив роста»
В каких еще ее стихах звучит подобная мысль.
4. В чем смысл противопоставления : Я — ПЬЮ, ТЫ — жаждешь.
Чем отличаются друг от друга герои этого стихотворения
Определите средства выразительности:
«Нас десять лет, нас сто тысячелетий разъединяют» -
Ты скажешь: есьмь (функции употребления этого слова) -
Мабуть кожна людинать колись замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Для людей є ціллю прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства, краси або навіть безсмертя. Але людина знає, що життя не вічне та хочеться щось зробити корисне для нашого життя.
Кожна людина може залишити після себе щось корисне для людства, щось важливе. Вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки, народити дітей та виховати нове покоління- все це залишиться на нашій планеті і це може змінити наше життя. Багато людей, що вже вже давно померли, які наприклад щось відкрили в науці або щось розробили, залишаються у людській пам'яті, бо вони залишили великий слід у нашому житті. Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини і коли людина прагне чогось й діє - це дуже добре.
Незвичайне викрадення (за оповіданням О'Генрі "Вождь червоношкірих")
Викрадення людини, тим більше неповнолітньої, з метою одержання викупу є тяжким злочином, за законами деяких штатів США воно карається на смерть.
Проте навіть електричний стілець був би принадніший для "двох злодіїв" від тої страшної кари, якій піддав їх маленький хлопчик із найзаможнішої родини міста.
Уявіть собі хлопця — стовідсоткового американця, який не знає, куди подіти ті самі якості, що вели його предків преріями та горами Дикого Заходу та змушували битися з індіанцями. А навкруги — спокійне життя людей, які забули героїчне минуле й потихесеньку складають долар до долара.
Так молодший Дорсет став "хворобою" Вершини (так звалося місто). Тож коли він зник, містечко відчуло полегшення, і ніхто не забив на сполох. І тато Ебенезер Дорсет також не дуже сумував, бо вже отримав листа, з якого зрозумів, що дитина жива, а в іншому поклався на Бога та характер синочка.
Переказувати ті халепи, у які ускочили Білл і Сем у гонитві за грошима, мені не слід. Бо тоді і ви почнете співчувати людям, що скоїли найтяжчий злочин за законами Сполучених Штатів.
Тим більше, що замість того, щоб отримати гроші, вони були змушені їх сплатити. Що ж до хлопця, то це були найкращі дні його життя: він жив у наметі, вогнище давало йому світло й тепло, він грав, як й годиться хлопцеві десяти років, який ще не знає, що долар — найвища цінність у світі.