як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою — старою своєю матір'ю, а все бідно
жили. Іноді зимою ні з чого було й галушок зварити, — приходилось сухим хлібом
давитись..." , "Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть... коли ще й ставало! А було
так, що ні дрібка солі, ні пилинки борошна... Де вже думати про одежину!! ".
У холоді й голоді ріс малий Чіпка. Але найбільше дошкуляло йому несправедливе ставлення до нього сусідів, від яких чув образливі слова про своє сирітство. Хочу навести цитату: " Усі в один голос: "чортеня", та й
годі!", "А село знає одну славу
— честь. Тим на селі й питають: чи "чесного" роду? А тоді вже й братаються... Чіпка був
"виродок"... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки?! Хіба, щоб поглумитися...". Люди обходили стороною їхню убогу хатину. Цитати:"Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди. Саме те місце, де вони жили,
зробилося якимсь страшним, — стали його оббігати...", "Бувало вночі ніхто не пройде повз їх хату, не
перехрестившись; а дітям — то й удень забороняли туди бігати...". Громада не прийняла Чіпку пастухом череди. Гнів і образа на людську несправедливість душили Чіпку, робили з нього звіра. Під впливом обставин, які склалися у житті в пошуках правди Чіпка стає злочинцем.
Мати ледве зводила кінці з кінцями. Цитата: "Оже
як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою — старою своєю матір'ю, а все бідно
жили. Іноді зимою ні з чого було й галушок зварити, — приходилось сухим хлібом
давитись..." , "Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть... коли ще й ставало! А було
так, що ні дрібка солі, ні пилинки борошна... Де вже думати про одежину!! ".
У холоді й голоді ріс малий Чіпка. Але найбільше дошкуляло йому несправедливе ставлення до нього сусідів, від яких чув образливі слова про своє сирітство. Хочу навести цитату: " Усі в один голос: "чортеня", та й
годі!", "А село знає одну славу
— честь. Тим на селі й питають: чи "чесного" роду? А тоді вже й братаються... Чіпка був
"виродок"... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки?! Хіба, щоб поглумитися...". Люди обходили стороною їхню убогу хатину. Цитати:"Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди. Саме те місце, де вони жили,
зробилося якимсь страшним, — стали його оббігати...", "Бувало вночі ніхто не пройде повз їх хату, не
перехрестившись; а дітям — то й удень забороняли туди бігати...". Громада не прийняла Чіпку пастухом череди. Гнів і образа на людську несправедливість душили Чіпку, робили з нього звіра. Під впливом обставин, які склалися у житті в пошуках правди Чіпка стає злочинцем.