Дуже талановитий письменник Володимир Галактіонович Короленко народився 27 липня в 1853 році в Житомирі, а помер в 1921 році. Письменник написав твір "Сліпий музикант" який мені дуже подобається. Для Володимира Короленка навіть змайстрували будинок-музей він знаходиться в Житомирі і в Полтаві. Митця навіть називали "совістю Росії". В цьому дуже цікавому творі мені сподобались майже всі герої. Мені здається, що цей твір повчальний, адже Петрусь був сліпим з самого народження, але він намагався робити все, як його однолітки. Ось наприклад, що він робив: їздив верхи, прибирав свою кімнату, грав на сопілці і фортепіанної. В творі деякі герої не помічали зразу, що хлопчик сліпий, Ось так він добре знав місцевість. І ось тому я вважаю, що цей твір повчальний. Я гадаю, що хто прочитав цей твір захотів бути кращим або йому стало соромно,що хлопчик сліпий але все ж таки він намагається робити все, що в його силах.
1)Такой важный господин, как вы, ваша милость, всегда сумеет выбрать для меня что-нибудь такое, что придется мне по плечу и по нраву.
2)Ведь если б даже господь устроил так, чтобы королевские короны сыпались на землю дождем, и тогда, думается мне, ни одна из них не пришлась бы по мерке Мари Гутьеррес. Уверяю вас, сеньор, что королевы из нее нипочем не выйдет. Графиня − это еще так-сяк, да и то бабушка надвое сказала.
3)Смотрите же, ваша милость, сеньор странствующий рыцарь, не забудьте, что вы мне обещали насчет острова, а уж я с каким угодно островом управлюсь.
И хоть я знаю, что женщины болтают пустяки, а все-таки не слушают их одни дураки.
4)Я щупал себе пульс и знаю, что у меня хватит здоровья, чтобы править королевствами и островами.
Дуже талановитий письменник Володимир Галактіонович Короленко народився 27 липня в 1853 році в Житомирі, а помер в 1921 році. Письменник написав твір "Сліпий музикант" який мені дуже подобається. Для Володимира Короленка навіть змайстрували будинок-музей він знаходиться в Житомирі і в Полтаві. Митця навіть називали "совістю Росії". В цьому дуже цікавому творі мені сподобались майже всі герої. Мені здається, що цей твір повчальний, адже Петрусь був сліпим з самого народження, але він намагався робити все, як його однолітки. Ось наприклад, що він робив: їздив верхи, прибирав свою кімнату, грав на сопілці і фортепіанної. В творі деякі герої не помічали зразу, що хлопчик сліпий, Ось так він добре знав місцевість. І ось тому я вважаю, що цей твір повчальний. Я гадаю, що хто прочитав цей твір захотів бути кращим або йому стало соромно,що хлопчик сліпий але все ж таки він намагається робити все, що в його силах.
1)Такой важный господин, как вы, ваша милость, всегда сумеет выбрать для меня что-нибудь такое, что придется мне по плечу и по нраву.
2)Ведь если б даже господь устроил так, чтобы королевские короны сыпались на землю дождем, и тогда, думается мне, ни одна из них не пришлась бы по мерке Мари Гутьеррес. Уверяю вас, сеньор, что королевы из нее нипочем не выйдет. Графиня − это еще так-сяк, да и то бабушка надвое сказала.
3)Смотрите же, ваша милость, сеньор странствующий рыцарь, не забудьте, что вы мне обещали насчет острова, а уж я с каким угодно островом управлюсь.
И хоть я знаю, что женщины болтают пустяки, а все-таки не слушают их одни дураки.
4)Я щупал себе пульс и знаю, что у меня хватит здоровья, чтобы править королевствами и островами.