хоч це і не зовсім педагогічно, але Демка Пилип добряче висік лозиною
Пояснення:
Коли б ви мене, діду, запитали, що з ним робити, я сказав би: обламати об нього з десяток лозин — та й по тому. Може, порозумнішає.
— Та вже ламав, — зізнався дід Кібчик. — І не тільки лозу. Не допомагає.
— Тоді давайте я візьмуся за нього, — зголосився Швайка.
Він підійшов до кущів верболозу, шаблею скосив кілька лозин і повернувся до гурту.
— Ану, скидай штани, — звелів він Дурній Силі.
Тонко цвьохала у повітрі замашна лозина. При кожному ударі Дурна Сила здригався, але мовчав. Мабуть, загартований уже був. А Швайка розмірено працював лозиною і примовляв:
— Ось тобі, дурню, за те, що соромиш діда свого! А оце — за те, що ославив мене! А оце — щоб Тишкевича менше слухав!
Відповідь:
хоч це і не зовсім педагогічно, але Демка Пилип добряче висік лозиною
Пояснення:
Коли б ви мене, діду, запитали, що з ним робити, я сказав би: обламати об нього з десяток лозин — та й по тому. Може, порозумнішає.
— Та вже ламав, — зізнався дід Кібчик. — І не тільки лозу. Не допомагає.
— Тоді давайте я візьмуся за нього, — зголосився Швайка.
Він підійшов до кущів верболозу, шаблею скосив кілька лозин і повернувся до гурту.
— Ану, скидай штани, — звелів він Дурній Силі.
Тонко цвьохала у повітрі замашна лозина. При кожному ударі Дурна Сила здригався, але мовчав. Мабуть, загартований уже був. А Швайка розмірено працював лозиною і примовляв:
— Ось тобі, дурню, за те, що соромиш діда свого! А оце — за те, що ославив мене! А оце — щоб Тишкевича менше слухав!