Сострадание самое лучшее человеческое чувство. Часто только сочувствие может человеку в его c горе.
Многие психологические болезни можно вылечить только состраданием. И вот один такой пример из рассказа Бориса Екимова «Ночь исцеления» . Баба Дуня, героиня этого рассказа, была психологически больна. По ночам ей снились кошмары о пережитом на войне. Во сне она разговаривала и звала на Днем в домашних заботах баба Дуня
забывала о своей хвори, но ночью её воспоминания выплескивались наружу. Бабе Дуне никто не мог Её водили к врачам, она пила лекарства, но ничто ей не Так и продолжала баба Дуня кричать по ночам, пока к ней не приехал её внук Гриша.
В первую ночь, когда бабушка заговорила, Гриша испугался и разбудил ее, но во вторую ночь Гриша решил дождаться, пока бабушка заговорит и по совету родных прикрикнуть на неё. Но когда баба Дуня заговорила, мальчик передумал кричать на неё, а решил послушать, о чем говорит его бабушка. Ей снилось о том, как она потеряла карточки, по которым выдавали хлеб во время войны. Гриша слушал и жалел бабу Дуню. Когда она с мольбой в голосе стала спрашивать, не видел ли кто её карточки, мальчик ответил ей. Он вошел в сон бабы Дуни и сказал ей, что вот они, её карточки в синим платочке. На эту фразу бабушка отреагировала с большой радостью и на её лице появилась улыбка. Тогда Гриша понял, что бабушке можно только состраданием.
Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї “Сон”: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Композиція “Сон”
Поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
пролог;
покріпачена Україна;
сибірські нетрі;
самодержавний Петербург;
прийом у царських палатах;
видіння над Невою;
вранішня столиця;
другий прийом у палатах.
Сюжет “Сон”
Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні.
Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба.
Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
Про твір: авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, стільки на б відображення дійсності в ньому.
У поемі «Сон» Т. Шевченко вдається до форми сну. Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини: вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічно: «У всякого своя доля, І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків
Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством.
Сострадание самое лучшее человеческое чувство. Часто только сочувствие может человеку в его c горе.
Многие психологические болезни можно вылечить только состраданием. И вот один такой пример из рассказа Бориса Екимова «Ночь исцеления» . Баба Дуня, героиня этого рассказа, была психологически больна. По ночам ей снились кошмары о пережитом на войне. Во сне она разговаривала и звала на Днем в домашних заботах баба Дуня
забывала о своей хвори, но ночью её воспоминания выплескивались наружу. Бабе Дуне никто не мог Её водили к врачам, она пила лекарства, но ничто ей не Так и продолжала баба Дуня кричать по ночам, пока к ней не приехал её внук Гриша.
В первую ночь, когда бабушка заговорила, Гриша испугался и разбудил ее, но во вторую ночь Гриша решил дождаться, пока бабушка заговорит и по совету родных прикрикнуть на неё. Но когда баба Дуня заговорила, мальчик передумал кричать на неё, а решил послушать, о чем говорит его бабушка. Ей снилось о том, как она потеряла карточки, по которым выдавали хлеб во время войны. Гриша слушал и жалел бабу Дуню. Когда она с мольбой в голосе стала спрашивать, не видел ли кто её карточки, мальчик ответил ей. Он вошел в сон бабы Дуни и сказал ей, что вот они, её карточки в синим платочке. На эту фразу бабушка отреагировала с большой радостью и на её лице появилась улыбка. Тогда Гриша понял, что бабушке можно только состраданием.
Объяснение:
Жанр: сатирична поема (політична сатира).
Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї “Сон”: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Композиція “Сон”
Поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
пролог;
покріпачена Україна;
сибірські нетрі;
самодержавний Петербург;
прийом у царських палатах;
видіння над Невою;
вранішня столиця;
другий прийом у палатах.
Сюжет “Сон”
Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні.
Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба.
Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
Про твір: авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, стільки на б відображення дійсності в ньому.
У поемі «Сон» Т. Шевченко вдається до форми сну. Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини: вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічно: «У всякого своя доля, І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків
Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством.