Можешь сократить! мой любимый былинный герой – это илья муромец. мне нравится описание этого богатыря в былине про илью муромца и соловья – разбойника. илья муромец — настоящий защитник земли. он не может проехать мимо беззащитных людей. в былине это описано тем, что илья муромец по пути в киев – град проезжал мимо чернигова и, увидев силу несметную, решил черниговцам. он побил всех их врагов и взамен ничего не потребовал, а только попросил показать ему дорогу прямоезжую в киев – град. черниговцы, жалея своего спасителя, попросили не ехать этой дорогой, потому что у креста леванидова сидит соловей – разбойник, одихмантьев сын. своим криком и свистом, он все лазоревы цветочки осыпает, да людей убивает. но и тут илья муромец свою храбрость проявил. не испугался он, не послушал черниговцев и поехал дорогой прямоезжею. а так как богатырём он с рождения был, смертельный крик и свист разбойника его не погубил. выстрелил илья муромец в разбойника и выбил ему правое око косицею. приехав в киев – град он, не стал хвалиться. как надобно, покланялся он князю и присутствующим и дождался вопроса князя о прибытии его в киев. во время рассказа своего, он ничуть себя не вознёс и спокойно предложил князю посмотреть на разбойника, который находится у него во дворе. для того, что бы потешить князя, илья муромец приказал соловью – разбойнику засвистеть в полсвиста соловьиного и закричать в полкрика звериного. но соловей засвистел во всю силу и закричал во всю мощь. все, кроме испуганного князя владимира и ильи муромца, попадали мёртвыми. после такого действия соловья – разбойника илья муромец убил его. общие черты характера ильи муромца — это храбрость, смекалка, бесстрашие, любовь к своему народу и ненависть к врагам своей родины. илья муромец — это богатырь, подвиги которого, восхищают и воспеваются людьми.
Тема. Елементи фольклору. Особливості поетичної мови.
Мета: поглибити знайомство учнів з твором; визначити елементи фольклору та особливості поетичної мови; розвивати навички виразного читання, логічного мислення, зв′язного мовлення; привити любов до поетичного слова.
Обладнання: тексти твору.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Тема твору «Пісня про Роланда»
( Зображення боротьби франків проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру).
2. Ідея епосу.
( Оспівування боротьби французів з арабськими завойовниками, вірності королю й вітчизні, засудження зради батьківщини. Патріотичний пафос нерозривно пов′язаний з мотивом національно-релігійної боротьби проти мусульман і особливою місією в цій боротьбі Франції).
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Представлення учнями результатів дослідницької роботи.
Побудову системи образів визначили особливості конфлікту. В її основі лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа в системі образів.
Карл і всі, хто виступає з ним,— хоробрі, порядні, керуються почуттями честі та патріотизму. Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, віроломні й жорстокі.
3. Риси епічного твору відчутні в усіх строфах «Пісні про Роланда».
Захисники Франції ідеалізуються. Є приклади гіперболізації сили й
доблесті героїв:
Хто бачив би Роланда й Олів’єра,
Як тяли і сікли вони мечами,
Як списом теж вдаряв архієпископ!
Число погибших нині добре звісне,
Воно у давніх хроніках стоїть,
В історії: звиш тисячів чотири.
(Переклад В. Щурата)
У «Пісні про Роланда» є багато описів кривавих батальних сцен із
натуралістичними подробицями:
Кипить завзятий вікопомний бій.
І мчить Роланд, загін боронить свій.
Списом він б’є зухвалих ворогів,
Змінив в бою п’ятнадцять держаків.
Та ось він гострий Дюрандаль підвів,
Яким Шернуля зарубать хотів,—
Пробив шолом з камінням дорогим,
Зітнув півчерепа мечем ясним,
І вже кольчугу розтинає він,
Проймає враже тіло до колін,
Золочене сідло навпіл розсік,
Пробивши наскрізь огиреві бік.
Роланд суглоби рве, й руба кістки,
І валить маврів помахом руки.
(Переклад М. Терещенка)
Для твору характерною є бурхлива реакція природи на все, що
відбувається з людьми, тобто використовується принцип
паралелізму. В критичний момент, коли військо Роланда потерпало
від навали маврів, у природі виявляється найвищий розпач: серед
дня стало темно, як уночі:
Гримлять громи, бушують буруни,
Невпинний град і ливний дощ без краю,
І часті блискавки все небо крають,
І вся навкруг здригається земля...
І люди всі вжахнулися з того,
І всі кричать: «Це судний день настав!»
Ніхто не знає, з чого ураган:
Природа тужить, що помре Роланд.
{Переклад М. Терещенка)
У творі є «віщі» сни, плачі (Роланд оплакує загибель Олівера,
Турпіна, а потім Карл тужить над тілами Роланда і франків), фантастичні елементи (Карл просить Бога продовжити день, щоб він міг помститися за Роланда), постійні епітети (Франція «люба», «прекрасна», Карл «сивобородий», Роланд «хоробрий», Ганелон «підступний»).
«Пісня про Роланда» написана десятискладним віршем зі збереженням асонансів. Для епічних творів середньовічної Франції такий віршовий розмір є досить характерним. Твір поділяється на строфи нерівного розміру, що мають назву тірад. Таких тірад в оригіналі налічується 291. Кожна з них закінчується словом «Аой!». Можливо, це своєрідний приспів.
Робота з текстом (в зошитах).
І варіант
Знайдіть і запишіть епітети й порівняння, які найчастіше використовуються для характеристики Роланда.
( Хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний; перед боєм «став гордим, як лев чи леопард»).
ІІ варіант
За до тексту створити словесний портрет Карла Великого.
( Славний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, більша, ніж сніг борода, величний і прекрасний. Цей портрет , ознака, не відповідає дійсності, адже 778 році Карлові було лише 38 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем).
Тема. Елементи фольклору. Особливості поетичної мови.
Мета: поглибити знайомство учнів з твором; визначити елементи фольклору та особливості поетичної мови; розвивати навички виразного читання, логічного мислення, зв′язного мовлення; привити любов до поетичного слова.
Обладнання: тексти твору.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Тема твору «Пісня про Роланда»
( Зображення боротьби франків проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру).
2. Ідея епосу.
( Оспівування боротьби французів з арабськими завойовниками, вірності королю й вітчизні, засудження зради батьківщини. Патріотичний пафос нерозривно пов′язаний з мотивом національно-релігійної боротьби проти мусульман і особливою місією в цій боротьбі Франції).
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Представлення учнями результатів дослідницької роботи.
Побудову системи образів визначили особливості конфлікту. В її основі лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа в системі образів.
Карл і всі, хто виступає з ним,— хоробрі, порядні, керуються почуттями честі та патріотизму. Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, віроломні й жорстокі.
3. Риси епічного твору відчутні в усіх строфах «Пісні про Роланда».
Захисники Франції ідеалізуються. Є приклади гіперболізації сили й
доблесті героїв:
Хто бачив би Роланда й Олів’єра,
Як тяли і сікли вони мечами,
Як списом теж вдаряв архієпископ!
Число погибших нині добре звісне,
Воно у давніх хроніках стоїть,
В історії: звиш тисячів чотири.
(Переклад В. Щурата)
У «Пісні про Роланда» є багато описів кривавих батальних сцен із
натуралістичними подробицями:
Кипить завзятий вікопомний бій.
І мчить Роланд, загін боронить свій.
Списом він б’є зухвалих ворогів,
Змінив в бою п’ятнадцять держаків.
Та ось він гострий Дюрандаль підвів,
Яким Шернуля зарубать хотів,—
Пробив шолом з камінням дорогим,
Зітнув півчерепа мечем ясним,
І вже кольчугу розтинає він,
Проймає враже тіло до колін,
Золочене сідло навпіл розсік,
Пробивши наскрізь огиреві бік.
Роланд суглоби рве, й руба кістки,
І валить маврів помахом руки.
(Переклад М. Терещенка)
Для твору характерною є бурхлива реакція природи на все, що
відбувається з людьми, тобто використовується принцип
паралелізму. В критичний момент, коли військо Роланда потерпало
від навали маврів, у природі виявляється найвищий розпач: серед
дня стало темно, як уночі:
Гримлять громи, бушують буруни,
Невпинний град і ливний дощ без краю,
І часті блискавки все небо крають,
І вся навкруг здригається земля...
І люди всі вжахнулися з того,
І всі кричать: «Це судний день настав!»
Ніхто не знає, з чого ураган:
Природа тужить, що помре Роланд.
{Переклад М. Терещенка)
У творі є «віщі» сни, плачі (Роланд оплакує загибель Олівера,
Турпіна, а потім Карл тужить над тілами Роланда і франків), фантастичні елементи (Карл просить Бога продовжити день, щоб він міг помститися за Роланда), постійні епітети (Франція «люба», «прекрасна», Карл «сивобородий», Роланд «хоробрий», Ганелон «підступний»).
«Пісня про Роланда» написана десятискладним віршем зі збереженням асонансів. Для епічних творів середньовічної Франції такий віршовий розмір є досить характерним. Твір поділяється на строфи нерівного розміру, що мають назву тірад. Таких тірад в оригіналі налічується 291. Кожна з них закінчується словом «Аой!». Можливо, це своєрідний приспів.
Робота з текстом (в зошитах).
І варіант
Знайдіть і запишіть епітети й порівняння, які найчастіше використовуються для характеристики Роланда.
( Хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний; перед боєм «став гордим, як лев чи леопард»).
ІІ варіант
За до тексту створити словесний портрет Карла Великого.
( Славний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, більша, ніж сніг борода, величний і прекрасний. Цей портрет , ознака, не відповідає дійсності, адже 778 році Карлові було лише 38 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем).
ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Вправа «Мікрофон».
В чому полягає виховне значення французького героїчного епосу «Пісня про Роланда»?
V. Домашнє завдання .
Підготуватись до уроку – диспуту.