Темы и проблемы, поднятые в произведении «Тарас Бульба», будут актуальны во все времена. Сама повесть фантастична, а образы собирательны. Гоголь удачно сочетает лёгкий язык написания, колоритных персонажей, приключенческую фабулу с тонко выписанным психологизмом. Его характеры запоминаются и навсегда остаются в памяти. Читая «Тараса Бульбу» в сокращении, можно получить информацию о сюжете и фабуле, но потрясающе красивые описания природы, монологи, пропитанные духом свободы и козацкой доблести будут лишь в оригинале произведения. В целом повесть была тепло встречена критиками, хотя некоторые моменты подверглись осуждению (например, оценка поляков и евреев).
Несмотря на приведённый выше краткий пересказ «Тараса Бульбы» Гоголя, настоятельно рекомендуем вам ознакомиться с полным текстом произведения.
ответ:Хома — працівник бюро, “відлюдько інтелектуал”. Марія Карпівна (Маня) — дочка лiсника. Генрись — молодий практикант тата Мані, який виявився злодієм. …”Хлопець ледве 26-літній, рум’яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві…” Зигмунт Зембецький — ватажок банди. Він був “негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами”. “То був пан високий, сильний, плечистий, як медвідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом” Володимир Семенович — молодий залізничний інженер. Смирний, делікатний, а потім п’яниця і картяр – “зразу соромився того, але потім перестав…” Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру, “Немолодий уже, із тульських купців, багач страшенний. …З широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом” Сашка — ватажок банди, який вбив Свєтлова. “Хто він був, якої народності і якої віри, сього не знав ніхто, і до сього було всім байдуже. Мені здається, що він був жид. … Його на місці повісили”. Серебряков — капітан-ісправник, який раз у раз пив та бив Маню і свою шлюбну жінку. “У нього була шлюбна жінка, зла, як гадюка, але загукана ним, держана в страсі і вічних побоях. Подумай, як то було нам жити обом?..” Микола Федорович — військовий, воював з Китаєм: “в остатнім штурмі куля відірвала йому обі ноги, і тепер він лежить безнадійно хорий, лежить і конає отеє вже другий тиждень” поліцмейстер – кум Никанора Ферапонтовича, “його високоблагородіє”; розмовляв так: “коли не хочете завтра сидіти в острозі,.. не робіть комедії… Се вам моя рада і мій розказ…” Карл, батько Марії. Доньчине “загадкове щезнення ввігнало в гріб його”.
самое краткое что нашла
Заключение
Темы и проблемы, поднятые в произведении «Тарас Бульба», будут актуальны во все времена. Сама повесть фантастична, а образы собирательны. Гоголь удачно сочетает лёгкий язык написания, колоритных персонажей, приключенческую фабулу с тонко выписанным психологизмом. Его характеры запоминаются и навсегда остаются в памяти. Читая «Тараса Бульбу» в сокращении, можно получить информацию о сюжете и фабуле, но потрясающе красивые описания природы, монологи, пропитанные духом свободы и козацкой доблести будут лишь в оригинале произведения. В целом повесть была тепло встречена критиками, хотя некоторые моменты подверглись осуждению (например, оценка поляков и евреев).
Несмотря на приведённый выше краткий пересказ «Тараса Бульбы» Гоголя, настоятельно рекомендуем вам ознакомиться с полным текстом произведения.
ответ:Хома — працівник бюро, “відлюдько інтелектуал”. Марія Карпівна (Маня) — дочка лiсника. Генрись — молодий практикант тата Мані, який виявився злодієм. …”Хлопець ледве 26-літній, рум’яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві…” Зигмунт Зембецький — ватажок банди. Він був “негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами”. “То був пан високий, сильний, плечистий, як медвідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом” Володимир Семенович — молодий залізничний інженер. Смирний, делікатний, а потім п’яниця і картяр – “зразу соромився того, але потім перестав…” Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру, “Немолодий уже, із тульських купців, багач страшенний. …З широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом” Сашка — ватажок банди, який вбив Свєтлова. “Хто він був, якої народності і якої віри, сього не знав ніхто, і до сього було всім байдуже. Мені здається, що він був жид. … Його на місці повісили”. Серебряков — капітан-ісправник, який раз у раз пив та бив Маню і свою шлюбну жінку. “У нього була шлюбна жінка, зла, як гадюка, але загукана ним, держана в страсі і вічних побоях. Подумай, як то було нам жити обом?..” Микола Федорович — військовий, воював з Китаєм: “в остатнім штурмі куля відірвала йому обі ноги, і тепер він лежить безнадійно хорий, лежить і конає отеє вже другий тиждень” поліцмейстер – кум Никанора Ферапонтовича, “його високоблагородіє”; розмовляв так: “коли не хочете завтра сидіти в острозі,.. не робіть комедії… Се вам моя рада і мій розказ…” Карл, батько Марії. Доньчине “загадкове щезнення ввігнало в гріб його”.
Объяснение: