В одной деревне жил старик со старухой. Когда они поженились, у них уже было по дочке. Мачеха не любила старику девочку, заставляла ее работать, и ничем старухе нельзя было угодить. А девушка была добрая и трудолюбивая, но старуха ее все равно ненавиела. Старухиина же дочка была ленивая и глупая, но та дочке все прощала и работать не заставляла.
Решила мачеха совсем сжить падчерицу со свету. Заставила старика увезти падчерицу зимой в дремучий лес. Запряг старик лошадь, посадил свою дочь в сани и повез в лес, где и оставил девочку под сосной.
Сидит девочка на снегу, замерзает. Подошел к ней Морозко, дунул на нее холодом и спросил: «Тепло ли тебе, девица, тепло ли тебе, красная?». Девочка была вежливая, поэтому ответила: «Тепло, Морозушко, тепло, батюшка», хоть и замерзла вся. Морозко три раза дул на падчерицу, а она все терпела и отвечала, что ей тепло. Сжалился Морозко над ней, укутал собольей шубой, дал ей богатые подарки.
А мачеха думает, что падчерица погибла. Послала она старика в лес мертвую дочь забрать. Старик поехал в лес и привез дочь в шубе соболиной и с сундуком драгоценностей.
Наутро отправила старуха свою дочку на то же место в лесу - и ей подарков захотелось. Мачехина дочка была невежливая, нагрубила Морозко и не только не получила подарков, но и замерзла насмерть. Когда узнала об этом злая и жадная старуха, стала выть-голосить, да поздно было.
Чому Біблія є найвідомішою книгою в історії людства? Що робить її унікальною, що відрізняється від всіх інших книг? У чому її справжня цінність?
Біблія – це книга, через яку Сам Бог відкривається людству. Це – Слово Боже
Сам Бог дав цю Книгу людям. У ній Він відкрив людині Свою Божественну сутність. Біблія відповідає на такі одвічні питання як: походження Всесвіту і людини, сенс життя, що чекає людину після смерті, що робить людину по-справжньому щасливим, і т.д.
Розповідають, як одного разу відомий англійський фізик Майкл Фарадей сидів за письмовим столом і читав Біблію. До нього увійшов його друг і побачив, що Фарадей сидить обхопивши голову руками. Друг злякано запитав: "Що з тобою, Майкл? Ти погано себе почуваєш?" "О ні, - відповів Фарадей, - Я дивуюся, чому люди з багатьох важливих питань воліють блукати в невідомості, тоді як Бог подарував їм таку чудову книгу Одкровення ?!"
Як же з'явилася Біблія, невже Бог власноруч писав її слова? Звичайно, ні. Текст Біблії був написаний близько 40 різними людьми протягом приблизно 1600 років. Але те, що ці люди написали, походило не від них самих, а від Того, Хто дав їм потрібні слова для цього, надихнув їх.
Слово «Біблія» – грецького походження, означає «книжки» чи «зібрання книжок». Ці книжки становлять Священне Писання християнської церкви, яка засновує на них своє вчення і зберегла Писання в незмінному і безпомилковому вигляді.
Біблія складається з Книг Старого і Нового Завіту.
Написання Біблії розпочалося давньоєврейською мовою і тривало майже 1600 років, починаючи від 1513 року до Н. Х. У ньому брали участь 40 різних людей – пастухи, рибаки, царі, пророки, лікар.
До Старого Заповіту увійшло 39 книг. Перші п’ять («Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення закону») написав пророк Мойсей. Єврейською вони називаються «Тора» – закон, – і описують історію ізраїльського народу. Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні, серед яких привертає увагу Книга Псалмів. Вона складається з 150 псалмів, створених за 2000 років до Н.Х. Далі до складу Старого Заповіту ввійшли Книги пророків.
Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту. Вони з’явилися вже після Різдва Христового, яке звіщали пророки. Писали їх натхненні Святим Духом учні самого Ісуса Христа. Йдеться про чотири Євангелія – від Матвія, Марка, Луки та Іоана, написані в кінці першого століття. Сюди ввійшли також «Діяння святих апостолів» (автор – апостол Лука), «Послання апостола Павла», Соборні послання та «Об’явлення» Іоана Богослова. У цій частині Біблії викладені нові завіти й обітування Божі людям, розкривається новий «союз» Бога з людиною, що грунтується на крові й стражданнях Ісуса Христа.
Отже, Бог є Автором Біблії. Це ми можемо побачити в тому, що Біблію писали зовсім різні люди, що жили в різні століття і навіть тисячоліття, що мали різну освіту і соціальне становище, були виходцями з різних національностей і культурних традицій – і між тим, що вони написали немає протиріч. Навпаки, вони тільки доповнюють один одного, сприяючи більш глибокому розумінню суті істин викладених у Біблії.
В одной деревне жил старик со старухой. Когда они поженились, у них уже было по дочке. Мачеха не любила старику девочку, заставляла ее работать, и ничем старухе нельзя было угодить. А девушка была добрая и трудолюбивая, но старуха ее все равно ненавиела. Старухиина же дочка была ленивая и глупая, но та дочке все прощала и работать не заставляла.
Решила мачеха совсем сжить падчерицу со свету. Заставила старика увезти падчерицу зимой в дремучий лес. Запряг старик лошадь, посадил свою дочь в сани и повез в лес, где и оставил девочку под сосной.
Сидит девочка на снегу, замерзает. Подошел к ней Морозко, дунул на нее холодом и спросил: «Тепло ли тебе, девица, тепло ли тебе, красная?». Девочка была вежливая, поэтому ответила: «Тепло, Морозушко, тепло, батюшка», хоть и замерзла вся. Морозко три раза дул на падчерицу, а она все терпела и отвечала, что ей тепло. Сжалился Морозко над ней, укутал собольей шубой, дал ей богатые подарки.
А мачеха думает, что падчерица погибла. Послала она старика в лес мертвую дочь забрать. Старик поехал в лес и привез дочь в шубе соболиной и с сундуком драгоценностей.
Наутро отправила старуха свою дочку на то же место в лесу - и ей подарков захотелось. Мачехина дочка была невежливая, нагрубила Морозко и не только не получила подарков, но и замерзла насмерть. Когда узнала об этом злая и жадная старуха, стала выть-голосить, да поздно было.
Відповідь:
Пояснення:
Чому Біблія є найвідомішою книгою в історії людства? Що робить її унікальною, що відрізняється від всіх інших книг? У чому її справжня цінність?
Біблія – це книга, через яку Сам Бог відкривається людству. Це – Слово Боже
Сам Бог дав цю Книгу людям. У ній Він відкрив людині Свою Божественну сутність. Біблія відповідає на такі одвічні питання як: походження Всесвіту і людини, сенс життя, що чекає людину після смерті, що робить людину по-справжньому щасливим, і т.д.
Розповідають, як одного разу відомий англійський фізик Майкл Фарадей сидів за письмовим столом і читав Біблію. До нього увійшов його друг і побачив, що Фарадей сидить обхопивши голову руками. Друг злякано запитав: "Що з тобою, Майкл? Ти погано себе почуваєш?" "О ні, - відповів Фарадей, - Я дивуюся, чому люди з багатьох важливих питань воліють блукати в невідомості, тоді як Бог подарував їм таку чудову книгу Одкровення ?!"
Як же з'явилася Біблія, невже Бог власноруч писав її слова? Звичайно, ні. Текст Біблії був написаний близько 40 різними людьми протягом приблизно 1600 років. Але те, що ці люди написали, походило не від них самих, а від Того, Хто дав їм потрібні слова для цього, надихнув їх.
Слово «Біблія» – грецького походження, означає «книжки» чи «зібрання книжок». Ці книжки становлять Священне Писання християнської церкви, яка засновує на них своє вчення і зберегла Писання в незмінному і безпомилковому вигляді.
Біблія складається з Книг Старого і Нового Завіту.
Написання Біблії розпочалося давньоєврейською мовою і тривало майже 1600 років, починаючи від 1513 року до Н. Х. У ньому брали участь 40 різних людей – пастухи, рибаки, царі, пророки, лікар.
До Старого Заповіту увійшло 39 книг. Перші п’ять («Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення закону») написав пророк Мойсей. Єврейською вони називаються «Тора» – закон, – і описують історію ізраїльського народу. Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні, серед яких привертає увагу Книга Псалмів. Вона складається з 150 псалмів, створених за 2000 років до Н.Х. Далі до складу Старого Заповіту ввійшли Книги пророків.
Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту. Вони з’явилися вже після Різдва Христового, яке звіщали пророки. Писали їх натхненні Святим Духом учні самого Ісуса Христа. Йдеться про чотири Євангелія – від Матвія, Марка, Луки та Іоана, написані в кінці першого століття. Сюди ввійшли також «Діяння святих апостолів» (автор – апостол Лука), «Послання апостола Павла», Соборні послання та «Об’явлення» Іоана Богослова. У цій частині Біблії викладені нові завіти й обітування Божі людям, розкривається новий «союз» Бога з людиною, що грунтується на крові й стражданнях Ісуса Христа.
Отже, Бог є Автором Біблії. Це ми можемо побачити в тому, що Біблію писали зовсім різні люди, що жили в різні століття і навіть тисячоліття, що мали різну освіту і соціальне становище, були виходцями з різних національностей і культурних традицій – і між тим, що вони написали немає протиріч. Навпаки, вони тільки доповнюють один одного, сприяючи більш глибокому розумінню суті істин викладених у Біблії.