Эта повесть рассказывает о детстве маленького мальчика ,у которого в 6 лет умер отец и,и они с матерью приехали на житьё к отцу матери ,деду каширину ,в нижний новгород .у деда была своя красильная мастерская ,в его доме жило много народу - его сыновья со своими семьями .в этом доме будущий писатель максим горький увидел " свинцовые мерзости жизни" и на всю жизнь возненавидел тех ,кто подличает ,врёт ,обижает слабых ,бывает зол и немилосерден .в этом доме алёша пешков ( это настоящее имя автора ) получил первые уроки грамоты ( от деда ) и первые розги ( от него же ) .здесь он познакомился с людьми ,сыгравшими большую роль в его жизни : бабушкой акулиной ивановной ( от неё он услышал сказки и песни ,научился преодолевать невзгоды и не унывать ) с ванькой цыганком - сильным ,великодушным и добрым подмастерьем в доме деда ,безвременно погибшим по вине завистливых дядьёв .,с "хорошим делом" , ,"лучшим из людей в своём отечестве" .это была школа жизни .в 10 лет разорившийся дед сказал осиротевшему внуку : "ну ,лексей .ты не медаль ,и на шее у меня не место тебе .а иди-ка ты в люди" так закончилось детство будущего писателя.
улюблені герої з книги Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра". Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. "У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі". Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня "щастить білити паркани".
улюблені герої з книги Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра". Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. "У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі". Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня "щастить білити паркани".