Яке враження справила на вас прочитання новели чи вірите ви вв правдивість розказані історії відповідь обґрунтуйте із зарубіжної літератури 7 клас новела останній листок
Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.
Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до — усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."
Лёля маленькая девочка, главная героиня рассказа. Вместе с братом Минькой, когда ей было 7 лет, а ему 5 они пошли посмотреть на новогодние подарки и украшения на ёлке, когда мама отошла по делам.
Минька маленький мальчик, главный герой рассказа ему 5 лет и он предлагает старшей сестре Лёле пойти в комнату с ёлкой и поглядеть на неё, пока мама отлучилась на кухню,Мама Лёли и Миньки узнав что её дети без спроса взяли чужие подарки с ёлки, решила подарить их собственные подарки другим детям. Но когда они начали бить за это других детей и выгонять их мам, поддержала их.Четырёхлетний мальчик ,мама отдала ему паровозик, когда поняла, что её дети без спросу взяли игрушки и лакомства с ёлки. Когда он начал играть, то его сильно ударил по руке Минька.Мама четырёхлетнего мальчика увела своего сына домой, после того, как Минька ударил его,мама девочки увела свою дочку, после того, как той подарили куклу с отломанной рукой.Папа,строгий, но справедливый отец Лёли и Миньки. Когда он увидел, как плохо ведут себя его дети, он виключил герлянды на ёлке, и решил отдать все игрушки другим детям..
Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.
Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до — усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."
Лёля маленькая девочка, главная героиня рассказа. Вместе с братом Минькой, когда ей было 7 лет, а ему 5 они пошли посмотреть на новогодние подарки и украшения на ёлке, когда мама отошла по делам.
Минька маленький мальчик, главный герой рассказа ему 5 лет и он предлагает старшей сестре Лёле пойти в комнату с ёлкой и поглядеть на неё, пока мама отлучилась на кухню,Мама Лёли и Миньки узнав что её дети без спроса взяли чужие подарки с ёлки, решила подарить их собственные подарки другим детям. Но когда они начали бить за это других детей и выгонять их мам, поддержала их.Четырёхлетний мальчик ,мама отдала ему паровозик, когда поняла, что её дети без спросу взяли игрушки и лакомства с ёлки. Когда он начал играть, то его сильно ударил по руке Минька.Мама четырёхлетнего мальчика увела своего сына домой, после того, как Минька ударил его,мама девочки увела свою дочку, после того, как той подарили куклу с отломанной рукой.Папа,строгий, но справедливый отец Лёли и Миньки. Когда он увидел, как плохо ведут себя его дети, он виключил герлянды на ёлке, и решил отдать все игрушки другим детям..