Доброта: – отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро другим. – это то, что свершается добровольно, бескорыстно, для всеобщей и своей пользы. – это альтруизм разумного человека. – это свет души, освещающий пространство вокруг человека лучше самого сильного фонаря. – это действенное сопереживание окружающим людям и желание блага для всех. – это процесс душевного творчества, результатом которого становятся добрые дела – это сознательный отказ от порицания человека за его ошибки и необдуманные поступки. – это позитивное отношение к окружающему миру и отсутствие злопамятности.
Прометей був дуже милосердним та відстоював свою думку . А Зевс навпаки не був милосердним , а був рівнодушним , але також відстоював свою думку . І в них стався через це конфлікт . Прометей захищав людей від Зевса та не тільки . І коли люди повині були відносити Зевсу придання . Прометей вигадав жарт вони узяли курку і витягнули усе м'ясо і поклали кістки а поверх поклали підсмажену шкіру , а на ішу м'ясо , а поверх кістки пішли та сказали який обереш той і візьмешь . Зевс обрав гарний , але без м'яса . Зевс розізлився та сказав що вони більше ніколи не побачать вогонь , а Прометею забороним приближатися до Олімпу . Влітку вони якось стали виживати , але без м'яса та риби . Тому-що не було чим посмажити . Іїли вони тільки рослину їжу . А ось взимку їм доводилось ще гірше вони помирали від холоду та недостатку їжі . Прометею це набридло та він пішов на злочин пробрався у Олімп з помічу своеї сестри , яка там перебувала . І викрав священий вогонь . Коли Зевс це дізнався наказав повіссити Прометея на найвищій скелі . Та щоб він там висів віки за своє милосердя до людей . Та кожного дня до Прометея прилітав орел Зевса та своїм дзьобом розривав його , але на наступний день усе загоювалося та орел знову прилітав . І так було віки .
– отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро другим.
– это то, что свершается добровольно, бескорыстно, для всеобщей и своей пользы.
– это альтруизм разумного человека.
– это свет души, освещающий пространство вокруг человека лучше самого сильного фонаря.
– это действенное сопереживание окружающим людям и желание блага для всех.
– это процесс душевного творчества, результатом которого становятся добрые дела
– это сознательный отказ от порицания человека за его ошибки и необдуманные поступки.
– это позитивное отношение к окружающему миру и отсутствие злопамятности.
Прометей був дуже милосердним та відстоював свою думку . А Зевс навпаки не був милосердним , а був рівнодушним , але також відстоював свою думку . І в них стався через це конфлікт . Прометей захищав людей від Зевса та не тільки . І коли люди повині були відносити Зевсу придання . Прометей вигадав жарт вони узяли курку і витягнули усе м'ясо і поклали кістки а поверх поклали підсмажену шкіру , а на ішу м'ясо , а поверх кістки пішли та сказали який обереш той і візьмешь . Зевс обрав гарний , але без м'яса . Зевс розізлився та сказав що вони більше ніколи не побачать вогонь , а Прометею забороним приближатися до Олімпу . Влітку вони якось стали виживати , але без м'яса та риби . Тому-що не було чим посмажити . Іїли вони тільки рослину їжу . А ось взимку їм доводилось ще гірше вони помирали від холоду та недостатку їжі . Прометею це набридло та він пішов на злочин пробрався у Олімп з помічу своеї сестри , яка там перебувала . І викрав священий вогонь . Коли Зевс це дізнався наказав повіссити Прометея на найвищій скелі . Та щоб він там висів віки за своє милосердя до людей . Та кожного дня до Прометея прилітав орел Зевса та своїм дзьобом розривав його , але на наступний день усе загоювалося та орел знову прилітав . І так було віки .