Яким було ставлення до світу, існуючих порядків митців бароко:*
світ неправильний і незрозумілий, людині не дано його осягнути чи виправити на краще слід змиритися, скоритися обставинам;
недосконалий світ можливо змінити на краще за до розуму й краси;
вважали, що світ розумно, гармонійно влаштований
В основі мистецтва бароко лежить погляд на людину як: *
вінець природи, високе створіння, прекрасний ідеал
земну істоту з достоїнствами і вадами, яка прагне стати досконалішою
безсилу перед божественними і природними силами, внутрішньо суперечливу істоту.
Найвиразніших форм, найгострішого втілення філософських і художніх принципів література бароко набула у: *
Німеччині.
Франції,
Іспанії
Італії
Основний художній конфлікт в драматургії бароко: *
внутрішня боротьба божественного і сатанинського в людині;
зіткнення ідеальних уявлень і жорстокої, ницої дійсності;
боротьба пристрасті й обов'язку в душі людини;
конфлікт різних поколінь
конфлікт людини і суспільства.
Ліричний герой 19-го сонета Дж. Донна «Щоб мучить мене...» є втіленням: *
протиріч;
злої, наче Ґорґона, людини;
закоханого;
людини, що почувається, як у раю.
Прочитайте рядки із 19-го сонета Дж. Донна «Щоб мучить мене...»: Найпоширеніший художній засіб наведеного уривку — це: *

порівняння
антитеза
епітети
гіпербола
Головний герой класицистичної комедії – це переважно: *
мужня людина, яка підкоряє особисте суспільному, державному обов'язку
ідеалізований образ, поєднання розуму з духовною і тілесною красою
суперечлива істота, чия душа є ареною боротьби добра і зла.
Проблемою комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» не є: *
вірність патріотичному обов’язкові;
прагнення посісти вище становище у суспільстві;
одруження за розрахунком;
мистецтво і гроші (на прикладі вчителів).
Ідеєю комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» є: *
засудження байдужості до громадянського обов’язку;
висміювання надмірного захоплення модою;
викриття лицемірної моралі аристократії та марнославства буржуазії;
осуд користолюбства, прагнення до збагачення у будь-який б.
Яка роль «турецьких церемоній» у комедії «Міщанин- шляхтич»? *
Розважальна.
Журден влаштовує домашній театр.
Це засіб до закоханим.
Зустріч сина турецького султана.
Вариант 5
Герої комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» зазвичай є носія¬ми однієї пристрасті. У Доранта — це: *
аристократизм
шахрайство
марнославство
скнарість
Герої комедії Мольера «Міщанин-шляхтич» зазвичай є носія¬ми однієї пристрасті. У Клеонта — це: *
зарозумілість
марнотратство
чесність
легковірність
2. Монолог входит в диалог между Чацким и Софьей, длится на протяжении всего явления 7.
3. Чацкий убеждён, что в Москве за время его отсутствия ничего не изменилось: что Фамусов всё так же посещает Английский клуб; что в городе так же, как и раньше стараются удивить гостей чем-то необычным и мошенничают ради этого (например, прячут человека, который среди зимы щёлкает соловьём) ; что здесь, как и прежде, полно врагов образования – в общем, в том, что за время его отсутствия нравственные устои фамусовского общества не изменились, что барская Москва живёт так же, как и прежде, за счёт крепостных, что здесь по-прежнему ценятся чины и богатство)
4. Несмотря на то, что Чацкий ничего нового не ожидает увидеть в барской Москве, он взволнован встречей с Софьей, напоминает ей те счастливые моменты, которые они пережили совместно до его отъезда, ему радостно вспоминать говорит он живо, характеристики его остры и метки, он счастлив от того, что вернулся домой (И дым Отечества нам сладок и приятен!) , увидел любимую девушку, но и насторожен холодностью Софьи.
Ляпкин-Тяпкин по Гоголю- «человек, прочитавший пять или шесть книг, и потому несколько вольнодумен. Охотник большой на догадки и потому каждому слову своему дает вес» .
Узнав о том, что должен приехать ревизор, причину его появления в уездном городе он объясняет тем, что «Россия… да… хочет вести войну, и министерия-то, вот видите, и подослала чиновника, чтобы узнать, нет ли где измены» .
Ляпкин-Тяпкин больше занят охотой, чем судопроизводством, поэтому и взятки берет борзыми щенками. В личных целях использует он и ссоры соседей-помещиков.
«Ведь вы слышали, что Чептович с Варховинским затеяли тяжбу,— говорит он городничему, — и теперь мне роскошь: травлю зайцев на землях и у того и у другого» . А травля зайцев, как известно, причиняла большие убытки, т. к. истреблялись посевы.
Сторожа завели в присутственных местах домашних гусей (но это и намек городничего: взятки) , в присутствии, т. е. там, где происходит прием посетителей, висит арапник — длинный ременный кнут, прикрепленный к короткой палке. Он является принадлежностью охотника, но и здесь намек на то, что в суде прибегали к телесным наказаниям. Заседатель был постоянно пьяным. Дела велись как-нибудь, тяп-ляп (на это намекает и фамилия судьи) .
Судья Ляпкин-Тяпкин: «В самом деле, — признается он, — кто зайдет в уездный суд? А если и заглянет в какую-нибудь бумагу, так он жизни не будет рад. Я вот уже пятнадцать лет сижу на судейском стуле, а как загляну в докладную записку — а! только рукой махну. Сам Соломон не разрешит, что в ней правда, а что неправда» .
Таким образом, учреждение мало при для дел поддержания законности.