Делла добра, любить Джіма та думає переймається тим, зо йому подарувати:
«Вона місяцями економила буквально кожен цент, і ось це все, що вдалося зібрати»
« Багато щасливих годин провела вона, роздумуючи, що б таке подарувати йому на Різдво. Щось особливе, рідкісне, коштовне, хоч трохи гідне високої честі належати Джімові.»
Вона ладна пожертвувати найдорожчім, лише б порадувати коханого, навіть якщо для неї це непросто:
« У подружжя Джеймс Діллінгем Янг було дві речі, якими вони дуже пишалися. Одна — це золотий годинник Джіма, що належав колись його батькові та дідові, друга — волосся Делли.»
« Завагавшись, постояла якусь мить нерухомо, і дві чи три сльози впали на потертий червоний килим.»
Вона розсудлива та не впадає у розпач:
«...її захоплення трохи вщухло, натомість з'явилися передбачливість та розсудливість. Вона дістала щипці для завивання, запалила газ і почала виправляти спустошення...»
Вона переймається про те, щоб подобатися Джімові
« — Господи, зроби, будь ласка, так, щоб я все ще сподобалася йому!»
І дуже його любить, так
«...але ніхто й ніколи не зможе виміряти мою любов до тебе!»
Джім теж любить Деллу та продав заради неї годинник, яким пишався:
«— Я продав годинник, щоб купити тобі гребінці.»
« Якби цар Соломон був швейцаром у будинку, де вони жили, і зберігав би всі свої скарби в підвалі, Джім, проходячи повз нього, завжди діставав би свій годинник, щоб побачити, як Соломон рве собі бороду від заздрощів»
Делла вважає Джіма скромним та гідним:
« Скромність і гідність — ці якості були у них обох»
Він дуже любить Деллу, незважаючи на її зовнішній вигляд:
« І Джім раптом наче прокинувся від важкого сну. Він обняв свою Деллу.»
«— Ніяка стрижка, ніякі нові зачіски не примусять, щоб я розлюбив тебе, дівчинко»
Він знав, який подарунок хотіла отримати Делла та подарував його:
«Річ у тому, що на столі лежали гребінці, набір гребінців — бічні й задні*,— якими Делла давно любувалася на одній з бродвейських вітрин. »
- Впереди вода, позади Лиса - вот положение!
А Лиса Зайцу кричит:
- Сигай, Заяц, ко мне на бревно - не тонуть же тебе!
Островок под воду уходит. Прыгнул Заяц к Лисе на бревно - поплыли вдвоём по реке.
Увидела их Сорока и стрекотнула:
- Интересненько, интересненько... Лиса и Заяц на одном бревне что-то из этого выйдет!
Плывут Лиса и Заяц. Сорока с дерева на дерево по берегу перелетает.
Вот Заяц и говорит:
- Помню, до наводнения, когда я в лесу жил, страсть я любил ивовые ветки огладывать! До того вкусные, до того сочные...
- А по мне, - вздыхает Лиса, - нет ничего слаще мышек-полёвок. Не поверишь, Заяц, целиком их глотала, даже косточки не выплёвывала!
- Ага! - насторожилась Сорока. - Начинается!..
Подлетела к бревну, на сучок села и говорит:
- Нет на бревне вкусных мышек. Придётся тебе, Лиса, Зайца съесть!
Кинулась голодная Лисица на Зайца, но бревно окунулось краем - Лиса скорей на своё место. Закричала на Сороку сердито:
- Ох и вредная же ты птица! Ни в лесу, ни на воде от тебя нет покоя. Так и цепляешься, как репей на хвост!
А Сорока как ни в чём не бывало:
- Теперь, Заяц, твоя очередь нападать. Где это видано, чтобы Лиса с Зайцам ужились? Толкай её в воду, я
Зажмурил Заяц глаза, бросился на Лису, но качнулось бревно - Заяц назад скорей. И кричит на Сороку:
- Что за вредная птица! Погубить нас хочет. Нарочно друг на друга науськивает!
Плывёт бревно по реке, Заяц с Лисой на бревне думают.
Делла добра, любить Джіма та думає переймається тим, зо йому подарувати:
«Вона місяцями економила буквально кожен цент, і ось це все, що вдалося зібрати»
« Багато щасливих годин провела вона, роздумуючи, що б таке подарувати йому на Різдво. Щось особливе, рідкісне, коштовне, хоч трохи гідне високої честі належати Джімові.»
Вона ладна пожертвувати найдорожчім, лише б порадувати коханого, навіть якщо для неї це непросто:
« У подружжя Джеймс Діллінгем Янг було дві речі, якими вони дуже пишалися. Одна — це золотий годинник Джіма, що належав колись його батькові та дідові, друга — волосся Делли.»
« Завагавшись, постояла якусь мить нерухомо, і дві чи три сльози впали на потертий червоний килим.»
Вона розсудлива та не впадає у розпач:
«...її захоплення трохи вщухло, натомість з'явилися передбачливість та розсудливість. Вона дістала щипці для завивання, запалила газ і почала виправляти спустошення...»
Вона переймається про те, щоб подобатися Джімові
« — Господи, зроби, будь ласка, так, щоб я все ще сподобалася йому!»
І дуже його любить, так
«...але ніхто й ніколи не зможе виміряти мою любов до тебе!»
Джім теж любить Деллу та продав заради неї годинник, яким пишався:
«— Я продав годинник, щоб купити тобі гребінці.»
« Якби цар Соломон був швейцаром у будинку, де вони жили, і зберігав би всі свої скарби в підвалі, Джім, проходячи повз нього, завжди діставав би свій годинник, щоб побачити, як Соломон рве собі бороду від заздрощів»
Делла вважає Джіма скромним та гідним:
« Скромність і гідність — ці якості були у них обох»
Він дуже любить Деллу, незважаючи на її зовнішній вигляд:
« І Джім раптом наче прокинувся від важкого сну. Він обняв свою Деллу.»
«— Ніяка стрижка, ніякі нові зачіски не примусять, щоб я розлюбив тебе, дівчинко»
Він знав, який подарунок хотіла отримати Делла та подарував його:
«Річ у тому, що на столі лежали гребінці, набір гребінців — бічні й задні*,— якими Делла давно любувалася на одній з бродвейських вітрин. »