Авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними”2 позбавляє дітей їхньої індивідуальності3, робить їхнє життя нудним і нецікавим. а нерідко призводить до відчуження. Надто самостійний, серйозний, проте “штучний” хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя,
не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їхніх учинків” упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом.
Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому “справжньою” матір’ю.
Авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними”2 позбавляє дітей їхньої індивідуальності3, робить їхнє життя нудним і нецікавим. а нерідко призводить до відчуження. Надто самостійний, серйозний, проте “штучний” хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя,
не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їхніх учинків” упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом.
Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.
Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому “справжньою” матір’ю.