Вірш Тіртея «Добре вмирати тому…» є елегією, тому що він має повчальний характер: на прикладі двох доль ліричних героїв підводить читача до висновку, що єдиним правильним вибором є захист батьківщини. Жанр – елегія Тема «Добре вмирати тому…» — заклик до боротьби за свободу свого народу. Має форму двовірша: гекзаметр + пентаметр. Ідея – заклик до боротьби за свободу свого народу Головна думка – Краще вмерти за вітчизну, ніж бути втікачем, а потім жебракувати по світу. Головне для воїна – чесно загинути в бою за батьківщину, захищаючи її до останнього подиху, ніж вкрити себе безслав’ям боягуза) У вірші «Добре вмирати тому» Тіртея змальовані дві долі людини-воїна. Хоробрий воїн: може загинути, але ця смерть почесна, тому що вона заради батьківщини та своєї сім’ї. Воїн-зрадник: буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом із своєю сім’єю, не знайде ані пошани, ані жалю, ані співчуття Автор поезії хоче довести, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю. Тіртей доводить що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою батьківщину. Поет славить відважних, що полягли в перших лавах захисників рідної землі. Слова «добре вмирати тому» сповнені мужності, сміливості. Людина, яка їх написала, повинна бути готовою вмерти заради визволення вітчизни. Недарма ж є перекази, що його слово сильніше від зброї. Так, воно пробуджує відвагу, любов до рідного краю.
«Отцы́ и де́ти» (рус. дореф. Отцы и Дѣти) — роман И. С. Тургенева, написанный в 1860—1861 годах и опубликованный в 1862 году. В обстановке «великих реформ» книга стала сенсацией и привлекла к себе всеобщее внимание, а образ главного героя Евгения Базарова был воспринят как воплощение нового, пореформенного поколения, став примером для подражания молодёжи 1860-х гг. Свойственные Базарову бескомпромиссность, отсутствие преклонения перед авторитетами и старыми истинами, приоритет полезного над прекрасным стали идеалами первого поколения пореформенной интеллигенции[1].
Отцы и ДетиОтцы и Дѣти
Титульный лист второго издания (Лейпциг, Германия, 1880)ЖанрРоманАвторИван Сергеевич ТургеневЯзык оригиналарусскийДата написания1860—1861Дата первой публикации1862ИздательствоРусский  Текст произведения в Викитеке Цитаты в Викицитатнике Медиафайлы на Викискладе
Вірш Тіртея «Добре вмирати тому…» є елегією, тому що він має повчальний характер: на прикладі двох доль ліричних героїв підводить читача до висновку, що єдиним правильним вибором є захист батьківщини. Жанр – елегія Тема «Добре вмирати тому…» — заклик до боротьби за свободу свого народу. Має форму двовірша: гекзаметр + пентаметр. Ідея – заклик до боротьби за свободу свого народу Головна думка – Краще вмерти за вітчизну, ніж бути втікачем, а потім жебракувати по світу. Головне для воїна – чесно загинути в бою за батьківщину, захищаючи її до останнього подиху, ніж вкрити себе безслав’ям боягуза) У вірші «Добре вмирати тому» Тіртея змальовані дві долі людини-воїна. Хоробрий воїн: може загинути, але ця смерть почесна, тому що вона заради батьківщини та своєї сім’ї. Воїн-зрадник: буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом із своєю сім’єю, не знайде ані пошани, ані жалю, ані співчуття Автор поезії хоче довести, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю. Тіртей доводить що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою батьківщину. Поет славить відважних, що полягли в перших лавах захисників рідної землі. Слова «добре вмирати тому» сповнені мужності, сміливості. Людина, яка їх написала, повинна бути готовою вмерти заради визволення вітчизни. Недарма ж є перекази, що його слово сильніше від зброї. Так, воно пробуджує відвагу, любов до рідного краю.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/dobre-vmirati-tomu-tirtey/
Объяснение:
Дети
«Отцы́ и де́ти» (рус. дореф. Отцы и Дѣти) — роман И. С. Тургенева, написанный в 1860—1861 годах и опубликованный в 1862 году. В обстановке «великих реформ» книга стала сенсацией и привлекла к себе всеобщее внимание, а образ главного героя Евгения Базарова был воспринят как воплощение нового, пореформенного поколения, став примером для подражания молодёжи 1860-х гг. Свойственные Базарову бескомпромиссность, отсутствие преклонения перед авторитетами и старыми истинами, приоритет полезного над прекрасным стали идеалами первого поколения пореформенной интеллигенции[1].
Отцы и ДетиОтцы и Дѣти
Титульный лист второго издания (Лейпциг, Германия, 1880)ЖанрРоманАвторИван Сергеевич ТургеневЯзык оригиналарусскийДата написания1860—1861Дата первой публикации1862ИздательствоРусский  Текст произведения в Викитеке Цитаты в Викицитатнике Медиафайлы на Викискладе
Объяснение:
не знаю крч вот укипедия