Повесть И. Шмелева «Лето Господне» мне очень понравилась. В душе становится как-то тепло и уютно в душе после прочтения этой книги. Она каким-то образом передает то состояние Благодати, в которой жил истинно верующий человек. Быт и традиции богатой русской семьи показаны глазами ребёнка. Всё видится только в радостных тонах, все друг друга любят и уважают. Книга читается необыкновенно приятно и светло. В повести И. Шмелёва «Лето Господне» больше чувств и мыслей, через которые передано столько воспоминаний-ощущений: запахов, звуков, солнца, пения, молитв, праздников, ласковых слов... В повести показано описание самого настоящего счастливого детства!
Книга заставляет задуматься о многом, прежде всего о той России и тех людях, которые жили по совести, которые друг к другу относились с уважением, доверием, любовью, старались дать друг другу как можно больше тепла, и радости. В тех семьях, о которых пишет автор, дети с ранних лет учились доброте и состраданию на примере родителей, близких. Также, в книге показано, как важно было сдерживать свое обещание, что не выполнить его считалось позором. Эта книга заставляет задуматься о том, для чего мы живем, и как жить правильно, по совести.
Уже в ХVІ ст. у європейських культурах на зміну Ренесансові приходить бароко — один з реалістичних стилів. Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) склалося в Європі в умовах перехідної доби від феодального до капіталістичного ладу (ХVІ–ХVІІ ст.). Основна риса: у творах мистецтва цієї епохи світ відображається у протиставленні матеріального і духовного, емоційного і раціонального, природного і божественного. Основна проблема: пошук відповіді на питання: у чому полягає справжня свобода людини — у її гідності, громадських правах чи матеріальній незалежності. Розв’язання проблеми: повернення до середньовічних традицій. Використання релігійних мотивів. Ускладнення форми творів. Світогляд: природа — шлях до Бога. Життя людини уявляється залежним від випадку, зовнішніх впливів, від природи. Теми для своїх творів письменники брали із сучасного їм життя і в основному правдиво відображали його. Для художнього відтворення вони добирали з навколишньої дійсності відповідний матеріал: трагічні події, вияви страждання людей від урядових утисків, чиновницького беззаконня, невлаштованості побуту, різних невдач тощо. Герої цих творів — вихідці з усіх станів суспільства, але, як правило, позначені психічною неврівноваженістю, хворобливими або низькими пристрастями, пройняті настроями приреченості. Для композиції творів бароко характерні динамічність, напруженість розвитку подій, ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв’язку між його частинами, несподівані повороти дії, раптові переходи від однієї думки до іншої, часом протилежної за змістом, прагнення сполучати несполучуване: реальне й фантастичне, високе й низьке, прекрасне й потворне, добро і зло.
Повесть И. Шмелева «Лето Господне» мне очень понравилась. В душе становится как-то тепло и уютно в душе после прочтения этой книги. Она каким-то образом передает то состояние Благодати, в которой жил истинно верующий человек. Быт и традиции богатой русской семьи показаны глазами ребёнка. Всё видится только в радостных тонах, все друг друга любят и уважают. Книга читается необыкновенно приятно и светло. В повести И. Шмелёва «Лето Господне» больше чувств и мыслей, через которые передано столько воспоминаний-ощущений: запахов, звуков, солнца, пения, молитв, праздников, ласковых слов... В повести показано описание самого настоящего счастливого детства!
Книга заставляет задуматься о многом, прежде всего о той России и тех людях, которые жили по совести, которые друг к другу относились с уважением, доверием, любовью, старались дать друг другу как можно больше тепла, и радости. В тех семьях, о которых пишет автор, дети с ранних лет учились доброте и состраданию на примере родителей, близких. Также, в книге показано, как важно было сдерживать свое обещание, что не выполнить его считалось позором. Эта книга заставляет задуматься о том, для чего мы живем, и как жить правильно, по совести.
Основна проблема: пошук відповіді на питання: у чому полягає справжня свобода людини — у її гідності, громадських правах чи матеріальній незалежності.
Розв’язання проблеми: повернення до середньовічних традицій. Використання релігійних мотивів. Ускладнення форми творів. Світогляд: природа — шлях до Бога. Життя людини уявляється залежним від випадку, зовнішніх впливів, від природи.
Теми для своїх творів письменники брали із сучасного їм життя і в основному правдиво відображали його. Для художнього відтворення вони добирали з навколишньої дійсності відповідний матеріал: трагічні події, вияви страждання людей від урядових утисків, чиновницького беззаконня, невлаштованості побуту, різних невдач тощо.
Герої цих творів — вихідці з усіх станів суспільства, але, як правило, позначені психічною неврівноваженістю, хворобливими або низькими пристрастями, пройняті настроями приреченості.
Для композиції творів бароко характерні динамічність, напруженість розвитку подій, ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв’язку між його частинами, несподівані повороти дії, раптові переходи від однієї думки до іншої, часом протилежної за змістом, прагнення сполучати несполучуване: реальне й фантастичне, високе й низьке, прекрасне й потворне, добро і зло.