Сьогодні жінка на рівні з чоловіками приймає активну участь у суспільному, економічному та культурному житті світу. Вона стала вільною у вибор життя. Жінка – любляча мати, ніжна кохана, весела подруга, добра вчителька, прекрасна муза, талановита танцівниця, поетеса, тактовний співбесідник, видатний науковець… Важко вимальовувати будь-які ідеали, бо вони завжди виходять далекими від життя. Та все ж таки, коли думаю про Жінку, саме з великої літери, в уяві постає гарне, усміхнене обличчя, очі, що випромінюють доброту, веселість, мелодійний голос. Від неї йде якась особлива енергія внутрішнього спокою. Навколо Жінки все стає прекрасним – покращується погода, стає затишною оселя, веселішають оточуючі. ЇЇ ніжність, розуміння та співчутливість розтоплюють найсуворіші серця. При цьому Жінка енергійна та творча, іі творчість проявляється в усьому – і в мистецтві, і в науці, і в хатній роботі, і в піклуванні про родину та дітей. Нажаль, жінкам часто доводиться присвячувати себе важкій роботі та великій родині, забуваючи про все інше. Часто вони жертвують собою заради дітей. Деякі з них уподібнюються чоловікам – стають жорстокими, грубими. Через це згасає їхня краса, залишаються нерозкритими таланти. Хоча, певно, жінки всі різні та хочуть різного від життя і не мають відповідати моєму ідеалу. Тож нехай кожна з них знайде свій шлях до щастя.
называли васю тюфяком, но не догадывались, что скрывается под этой толстой некрасивой внешностью.
а в мечтах он видел себя благородным прекрасным рыцарем на белом коне, совершающим подвиги, защищающим слабых и обиженных. он хотел носить звучное иностранное имя, к примеру, айвенго, но его звали просто вася. в жизни же все было однообразно и скучно. на уроках его пальцы невольно рисовали в тетради рыцарей.
однажды осенью вася шел по берегу реки и услышал крики димки ковалева: "тонет! тонет! "вася увидел в воде маленького мальчика и, не раздумывая, шагнул на тонкий лед. он понимал, что лед под ним может сломаться, но это не остановило его. ему удалось вытащить мальчишку из воды. на береку димка сказал васе: ! иди домой, у тебя ноги мокрые, а я сам отведу мальчика домой". и герой ушел.
на другой день в школе состоялась линейка, на которой поздравляли диму ковалева, якобы спасшего тонущего первоклассника. васе хотелось сказать, что это он спас мальчишку, но при мысли привлечь к себе внимание ему стало стыдно. когда все захлопали димке, вася тоже захлопал.
после урока вася снова стал рисовать в тетради рыцаря.
Сьогодні жінка на рівні з чоловіками приймає активну участь у суспільному, економічному та культурному житті світу. Вона стала вільною у вибор життя. Жінка – любляча мати, ніжна кохана, весела подруга, добра вчителька, прекрасна муза, талановита танцівниця, поетеса, тактовний співбесідник, видатний науковець… Важко вимальовувати будь-які ідеали, бо вони завжди виходять далекими від життя. Та все ж таки, коли думаю про Жінку, саме з великої літери, в уяві постає гарне, усміхнене обличчя, очі, що випромінюють доброту, веселість, мелодійний голос. Від неї йде якась особлива енергія внутрішнього спокою. Навколо Жінки все стає прекрасним – покращується погода, стає затишною оселя, веселішають оточуючі. ЇЇ ніжність, розуміння та співчутливість розтоплюють найсуворіші серця. При цьому Жінка енергійна та творча, іі творчість проявляється в усьому – і в мистецтві, і в науці, і в хатній роботі, і в піклуванні про родину та дітей. Нажаль, жінкам часто доводиться присвячувати себе важкій роботі та великій родині, забуваючи про все інше. Часто вони жертвують собою заради дітей. Деякі з них уподібнюються чоловікам – стають жорстокими, грубими. Через це згасає їхня краса, залишаються нерозкритими таланти. Хоча, певно, жінки всі різні та хочуть різного від життя і не мають відповідати моєму ідеалу. Тож нехай кожна з них знайде свій шлях до щастя.
называли васю тюфяком, но не догадывались, что скрывается под этой толстой некрасивой внешностью.
а в мечтах он видел себя благородным прекрасным рыцарем на белом коне, совершающим подвиги, защищающим слабых и обиженных. он хотел носить звучное иностранное имя, к примеру, айвенго, но его звали просто вася. в жизни же все было однообразно и скучно. на уроках его пальцы невольно рисовали в тетради рыцарей.
однажды осенью вася шел по берегу реки и услышал крики димки ковалева: "тонет! тонет! "вася увидел в воде маленького мальчика и, не раздумывая, шагнул на тонкий лед. он понимал, что лед под ним может сломаться, но это не остановило его. ему удалось вытащить мальчишку из воды. на береку димка сказал васе: ! иди домой, у тебя ноги мокрые, а я сам отведу мальчика домой". и герой ушел.
на другой день в школе состоялась линейка, на которой поздравляли диму ковалева, якобы спасшего тонущего первоклассника. васе хотелось сказать, что это он спас мальчишку, но при мысли привлечь к себе внимание ему стало стыдно. когда все захлопали димке, вася тоже захлопал.
после урока вася снова стал рисовать в тетради рыцаря.