З твору " ВІТЬКА + ГАЛЯ" 1. ЯКА НЕЗВИЧАЙНА ПОДІЯ МАЛА ВІДБУТИСЯ, ДЕ І КОЛИ? 2. ЩО НАЛЕЖАЛО РОБИТИ ГЕРОЮ ПЕРЕД ДУЕЛЛЮ( НА ДУМКУ ФЕДЬКА) ?
3. ЯКІ ДУМКИ ОБСІЛИ ВІТЬКУ ПЕРЕД ДУЕЛЛЮ?
4. ПОРТРЕТ ГАЛІ КОЗАЧОК.
5. ЧОМУ САМЕ ФЕДЬКОВІ ЗІЗНАВСЯ ВІТЬКА У СВОЇХ ПОЧУТТЯХ ДО ГАЛІ КОЗАЧОК.
6. ПОРТРЕТ ВІТЬКИ.
7. ПОРТРЕТ ФЕДЬКА
8. ЩО ОБОВ'ЯЗКОВО МАЛО БУТИ У СЕРЕНАДІ, НА ДУМКУ ФЕДЬКА?​

Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.

Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.

Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).

Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.

Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.

Вороння символізує смерть.

Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.

Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.

Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.

Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.

Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.

Даша увидела, что пустырь теперь стал другой, он зарос теперь травами и цветами, и над ним летали птицы и бабочки. От цветов шло благоухание, такое же, как от того маленького цветка-труженика.Однако цветка, жившего меж камнем и глиной, уже не было. Должно быть, он умер в минувшую осень. Новые цветы были тоже хорошие; они были только немного хуже, чем тот первый цветок. И Даше стало грустно, что нету прежнего цветка. Она пошла обратно и вдруг остановилась. Меж двумя тесными камнями вырос новый цветок — такой же точно, как тот старый цвет, только немного лучше его и еще прекраснее. Цветок этот рос из середины стеснившихся камней; он был живой и терпеливый, как его отец, и еще сильнее отца, потому что он жил в камне.Даше показалось, что цветок тянется к ней, что он зовет ее к себе безмолвным голосом своего благоухания.