Проїздив якось через Диканьку святої пам'яті архиєрей, похваляв місце, де стоїть село, та їдучи вулицею й став перед новою хатою.
— А чия це хата така розмальована? — запитав преосвященний у гарної молодиці з немовлятком на руках, що стояла коло дверей.
— Ковалева, Вакулина! — відказала йому, кланяючись, Оксана, бо то ж таки вона й була.
— Прегарно! Лепська робота, — мовив преосвященний, розглядаючи двері та вікна.
А вікна всі були обведені червоною фарбою; скрізь же по дверях були козаки на конях із люльками в зубах.
Та ще дужче похвалив преосвященний Вакулу, як дізнався, що він додержав церковної покути та помалював без грошей всього лівого криласа зеленою фарбою з червоними квітками. Та це ще не все: на стіні збоку, як увійдеш у церкву, змалював Вакула чорта в пеклі, та такого ж тобі мерзенного, що всі плювали, повз нього проходячи; а молодиці, тілько-но розплачеться в котрої на руках дитина, зараз було підносили Її до картини та й казали: "Он бач, яка кака намальована!" — і дитятко, стримуючи слізки, скоса поглядало на картину й тулилося до материних грудей.
Відповідь:
А!
Пояснення:
Проїздив якось через Диканьку святої пам'яті архиєрей, похваляв місце, де стоїть село, та їдучи вулицею й став перед новою хатою.
— А чия це хата така розмальована? — запитав преосвященний у гарної молодиці з немовлятком на руках, що стояла коло дверей.
— Ковалева, Вакулина! — відказала йому, кланяючись, Оксана, бо то ж таки вона й була.
— Прегарно! Лепська робота, — мовив преосвященний, розглядаючи двері та вікна.
А вікна всі були обведені червоною фарбою; скрізь же по дверях були козаки на конях із люльками в зубах.
Та ще дужче похвалив преосвященний Вакулу, як дізнався, що він додержав церковної покути та помалював без грошей всього лівого криласа зеленою фарбою з червоними квітками. Та це ще не все: на стіні збоку, як увійдеш у церкву, змалював Вакула чорта в пеклі, та такого ж тобі мерзенного, що всі плювали, повз нього проходячи; а молодиці, тілько-но розплачеться в котрої на руках дитина, зараз було підносили Її до картини та й казали: "Он бач, яка кака намальована!" — і дитятко, стримуючи слізки, скоса поглядало на картину й тулилося до материних грудей.
Звісно варіант Б правельний.
Але чому ів? Якщо, ты хочеш, щоб тобі хтось відповідав, давай більше. Це я 1 згодився...