Юна дівчина Ассоль ще в дитинстві втратила матір і живе з батьком, який заробляє продажем власноруч зроблених іграшкових корабликів. Випадково дівчина зустріла Егля – казкаря. Він пообіцяв, що одного разу в порт зайде корабель під червоними вітрилами з принцом на борту, який подолав довгий шлях, щоб знайти Ассоль і забрати з собою. Ассоль була дуже нещасна, так як ніхто в місті з нею не спілкувався, всі вважали її божевільною. Слова казкаря стали для неї маяком. Вона мріяла і чекала виконання своїх мрій.
Артур Грей виховувався в заможній родині і з юних років мріяв стати капітаном. П’ятнадцятирічним юнаком він втік з дому і протягом чотирьох років плавав по морях простим матросам, осягаючи морську науку. Він придбав корабель, став капітаном і його мрія здійснилася. Грей випадково побачив Ассоль, і дізнавшись пізніше про її мрії, він підняв над своїм кораблем червоне вітрило, зайшов у порт, на березі якого його чекала дівчина і відвіз її, як і провіщав Егль. Всі жителі міста вважали Ассоль божевільною за її мрії, з неї насміхалися, але її мрія здійснилася, сталося диво, в яке вона вірила і якого чекала.
Мефистофель помогает ему познакомиться с Маргаритой, надеясь что Фауст в её объятиях найдёт то прекрасное мгновенье, которое он захочет продлить до бесконечности.
Но и тут чёрт оказывается побит. Если поначалу отношение Фауста к Маргарите было только грубо чувственным, то уже очень скоро оно сменяется всё более истинной любовью.
Гретхен- прекрасное, чистое юное существо. До встречи с Фаустом её жизнь текла мирно и ровно. Любовь к Фаусту перевернула всю её жизнь. Ею овладело чувство, столь же могучее, как и то, что охватило Фауста. Их любовь взаимна, но, как люди, они совершенно различны, и в этом отчасти причина трагического исхода их любви.
Простая девушка из народа, Гретхен обладает всеми качествами любящей женской души. В отличии от Фауста, Гретхен приемлет жизнь как она есть. Воспитанная в строгих религиозных правилах, она считает естественные склонности своей натуры греховными. Позже она глубоко переживает своё "падение". Изображая героиню так, Гёте наделил её чертами, типичными для женщины в его время. Чтобы понять судьбу Гретхен, надо достаточно ясно представить себе эпоху, когда подобные трагедии действительно имели место.
Гретхен оказывается грешницей как в собственных глазах, так и в глазах окружающей среды с её мещанскими и ханжескими предрассудками. Гретхен оказывается жертвой, обречённой на гибель.
Юна дівчина Ассоль ще в дитинстві втратила матір і живе з батьком, який заробляє продажем власноруч зроблених іграшкових корабликів. Випадково дівчина зустріла Егля – казкаря. Він пообіцяв, що одного разу в порт зайде корабель під червоними вітрилами з принцом на борту, який подолав довгий шлях, щоб знайти Ассоль і забрати з собою. Ассоль була дуже нещасна, так як ніхто в місті з нею не спілкувався, всі вважали її божевільною. Слова казкаря стали для неї маяком. Вона мріяла і чекала виконання своїх мрій.
Артур Грей виховувався в заможній родині і з юних років мріяв стати капітаном. П’ятнадцятирічним юнаком він втік з дому і протягом чотирьох років плавав по морях простим матросам, осягаючи морську науку. Він придбав корабель, став капітаном і його мрія здійснилася. Грей випадково побачив Ассоль, і дізнавшись пізніше про її мрії, він підняв над своїм кораблем червоне вітрило, зайшов у порт, на березі якого його чекала дівчина і відвіз її, як і провіщав Егль. Всі жителі міста вважали Ассоль божевільною за її мрії, з неї насміхалися, але її мрія здійснилася, сталося диво, в яке вона вірила і якого чекала.
Мефистофель помогает ему познакомиться с Маргаритой, надеясь что Фауст в её объятиях найдёт то прекрасное мгновенье, которое он захочет продлить до бесконечности.
Но и тут чёрт оказывается побит. Если поначалу отношение Фауста к Маргарите было только грубо чувственным, то уже очень скоро оно сменяется всё более истинной любовью.
Гретхен- прекрасное, чистое юное существо. До встречи с Фаустом её жизнь текла мирно и ровно. Любовь к Фаусту перевернула всю её жизнь. Ею овладело чувство, столь же могучее, как и то, что охватило Фауста. Их любовь взаимна, но, как люди, они совершенно различны, и в этом отчасти причина трагического исхода их любви.
Простая девушка из народа, Гретхен обладает всеми качествами любящей женской души. В отличии от Фауста, Гретхен приемлет жизнь как она есть. Воспитанная в строгих религиозных правилах, она считает естественные склонности своей натуры греховными. Позже она глубоко переживает своё "падение". Изображая героиню так, Гёте наделил её чертами, типичными для женщины в его время. Чтобы понять судьбу Гретхен, надо достаточно ясно представить себе эпоху, когда подобные трагедии действительно имели место.
Гретхен оказывается грешницей как в собственных глазах, так и в глазах окружающей среды с её мещанскими и ханжескими предрассудками. Гретхен оказывается жертвой, обречённой на гибель.
Объяснение: