З давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись упродовж віків. Наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. Саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.
Можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Недарма в народі говорять: «Найдорожча пісня — з якою мати колисала».
Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «Хто співає, у того робота скоро минає». Пісня йшла поруч з народом всі віки. Під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. Ось тому народ і говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».
Таня - главная героиня, она горда, словно знатная дама, совершенно не похожа на других людей. Она любит примерять украшения из малахитовой шкатулки, многие люди ее побаивались, но только она знала секрет шкатулки. Шкатулка оберегала Танюшку. Хозяйка Медной Горы забрала к себе ее и сделала своей подругой, потому что отец Тани не смог сделать свой каменный цветок. Какова основная мысль произведения? Что хотел сказать автор создавая произведение? Бажов напомнил нам о тяжелом труде добытчиков подземных богатств в Урале. Большая завораживающая книга удивительных сказаний! Певучий язык П. Бажова не оставит никого равнодушным. Читаешь его и будто слушаешь кого-то родного.
З давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись упродовж віків. Наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. Саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.
Можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Недарма в народі говорять: «Найдорожча пісня — з якою мати колисала».
Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «Хто співає, у того робота скоро минає». Пісня йшла поруч з народом всі віки. Під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. Ось тому народ і говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».
Главные герои:
Степан
Настасья (жена Степана)
Танюшка (их дочь)
Хозяйка медной горы
Таня - главная героиня, она горда, словно знатная дама, совершенно не похожа на других людей. Она любит примерять украшения из малахитовой шкатулки, многие люди ее побаивались, но только она знала секрет шкатулки. Шкатулка оберегала Танюшку. Хозяйка Медной Горы забрала к себе ее и сделала своей подругой, потому что отец Тани не смог сделать свой каменный цветок. Какова основная мысль произведения? Что хотел сказать автор создавая произведение? Бажов напомнил нам о тяжелом труде добытчиков подземных богатств в Урале. Большая завораживающая книга удивительных сказаний! Певучий язык П. Бажова не оставит никого равнодушным. Читаешь его и будто слушаешь кого-то родного.