Задали написать сочинение на тему "Как может воспитать человека чтение Пушкина?" Написал. Результат: "Каждую позицию своей работой надо подтвердить цитатой, желательно из «Евгения Онегина»". Вот само сочинение.
В сороковые годы девятнадцатого века В.Г. Белинским был написан цикл статей “Сочинения Александра Пушкина”, состоящий из одиннадцати статей. Пятая статья посвящена лирике Пушкина. Именно в этой статье Белинский написал свою знаменитую фразу. И я не могу, с ней не согласится.
Читая Пушкина, человек заполняет себя знаниями о жизни, словно он читает философию. Поэт славно и описывает жизнь, в его словах чувствуется легкость, они сами собой заливаются к тебе в голову и так же сами укладываются там именно так, как хочет автор. Не нужно прикладывать каких-либо усилий, чтобы понять произведение, не может существовать каких-либо несогласий с поэтом. Автор всегда оказывается прав. Во всех его произведениях есть мораль, будь то детская сказка или поэма о любви.
В каждой своей книге Пушкин учит нас быть людьми, не совершать тех поступков, которые совершают его герои, или же наоборот стараться быть похожим на них.
Пушкин ведет нас своей литературой с самого детства и по крупице вкладывает в нас содержимое, заполняя в нас пустые файлы. Его произведения можно читать до самой старости, всегда находя в них что-то новое.
Пушкинские творения всегда остаются, востребованы, хотя вроде бы меняется мир, виток за витком наматывается история. В наше время Пушкин выглядит как пророк, в его произведениях ты всегда найдешь то, что волнует тебя в данный момент.
Все пушкинские произведения содержат в себе какое-либо наставление: о любви, о дружбе, о чести и о многом другом. Читая его творения, можно всегда научиться чему-нибудь новому, причем это новое тебе стать настоящим человеком, человеком с большой буквы.
Пошук...
Твори / Твори українською / Характеристика героїв "Захар Беркут", І. Франко
Головна думка оповідання "Федько-халамидник", Винниченко
Перегляди: 533
Винниченко Володимир
У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..
Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.
Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.
Відповідь:
У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..
Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.
Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.
Пояснення: