Задание 2. Прочитайте отрывок из рассказа И.С. Тургенева «Муму». Сделайте письменный анализ эпизода, опираясь на вопросы. 1. Какие черты характера Герасима раскрываются в данном эпизоде? 2. Что хочет сказать автор, описывая его внешность и поведение? 3. Каково, по вашему мнению, отношение автора к Герасиму? 4. Какую роль играет этот эпизод в рассказе? Из числа всей ее челяди самым замечательным лицом был дворник Герасим, мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья. Барыня взяла его из деревни, где он жил один, в небольшой избушке, отдельно от братьев, и считался едва ли не самым исправным тягловым мужиком. Одаренный необычайной силой, он работал за четверых — дело спорилось в его руках, и весело было смотреть на него, когда он либо пахал и, налегая огромными ладонями на соху, казалось, один, без лошаденки, взрезывал упругую грудь земли. Постоянное безмолвие придавало торжественную важность его неистомной работе. Славный он был мужик, и не будь его несчастья, всякая девка охотно пошла бы за него замуж... Но вот Герасима привезли в Москву, купили ему сапоги, сшили кафтан на лето, на зиму — тулуп, дали ему в руки метлу и лопату и определили его дворником. репко не полюбилось ему сначала его новое житье. С детства привык он к полевым работам, к деревенскому быту. Отчужденный несчастьем своим от сообщества людей, он вырос немой и могучий, как дерево растет на плодородной земле... Переселенный в город, он не понимал, что с ним такое деется, — скучал и недоумевал, как недоумевает молодой, здоровый бык, которого только что взяли с нивы, где сочная трава росла ему по брюхо, — взяли, поставили на вагон железной дороги… Занятия Герасима по новой его должности казались ему шуткой после тяжких крестьянских работ; в полчаса все у него было готово, и он опять то останавливался посреди двора и глядел, разинув рот, на всех проходящих, как бы желая добиться от них решения загадочного своего положения, то вдруг уходил куда-нибудь в уголок и, далеко швырнув метлу и лопату, бросался на
Существует два цикла былин:
Киевский цикл
Новгородский
В Киевском цикле действие происходит в Киеве, при князе Владимире. И основной темой этих произведений является защита русских земель от кочевников. Главными героями киевских былин являются три богатыря: Илья Муромец, Добрыня Никитич и Алеша Попович.
Новгородский цикл былин представляет собой произведения, действия которых происходят в Новгороде или близ него. Основной тематикой является торговля, плавание в другие страны и социально-бытовые темы.
Следовательно, если вы читали эту былину, то легко можете сделать вывод, что она относится к Новгородскому циклу.
ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє. Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.
Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)
Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.
Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)
Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:
силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається керувати думками);
мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);
сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи зі своїми думками, вчинками;
відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);
кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);
обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);
віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);
бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).
Який настрій фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові людина має всі шанси на виживання )
Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)
Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )
Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.
Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.