Задание 2
1)Напишите эссе на одну из предложенных тем.

2)Выразите свое мнение об эмоциональном воздействии каждого произведения.

3)Соблюдайте объем работы 180-200 слов.

4)Сравните произведения разных видов искусства,

5)Охарактеризуйте сходства и различия в и приемах создания образов,

6)Аргументируйте, используя цитаты.

Предлагаемые темы эссе:

1) Сравните иллюстрацию Э.Неизвестного «Между крестом и топором» с образом Родиона Раскольникова в романе. С каких приемов писатели и художник раскрывают нравственные искания героя? Как иллюстрация понять образ героя?

2) Сравните иллюстрацию А. А. Парамонов «Бесприданница с образом Ларисы Удаловой в романе, с каких и приемов писатель и художник раскрывают внутренний мир героя? Как иллюстрация понять образ героя?​​

1б

2г (Пісні Марусі Чурай "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні","Ой не ходи ,Грицю... ")

3 В

4.в  Поет — головний герой "Давньої казки" Лесі Українки — шкільний твір, приклад учнівського твору).

5г (З дитинства: дощ — Василь Голобородько,)

6а (Іва́н Карпе́нко-Ка́рий (справжнє прізвище — Тобілевич)

2.Г

3. Що ж це за ціна, якою вимірювалася споконвічно бажана людством воля? Це - власне життя! Коцюбинський доводить, що життя дорівнює волі, а волю можна виборити лише життям. І це стосується не тільки героїв оповідання - Остапа та Соломії, здатних на все заради волі. Я вважаю, що в їх образі письменник узагальнив увесь поневолений український народ, який вже ставав на революційний шлях. У уяві М. Коцюбинського поневолене селянство - це вже не "віл у ярмі". Саме для того, щоб показати "жевріння іскри у попелі", автор насичує оповідання показом тієї ціни, тих жахливих пригод, які на кожному кроці чекали на втікачів від панського ярма, коли "почуття дійсності втрачалося".Найвищу ціну заплатили герої М. Коцюбинського за волю, за щасливе життя. Сум і відчай наповнює душу після прочитання твору. Але, незважаючи на трагічну кінцівку оповідання, автор возвеличує волелюбність рідного народу, для якого шлях до щастя - це самовіддана боротьба за волю та незалежність.

4.Ні не можна тому що справжній князь знав би що смерті одного дракона буде людям замало і тому що справжній друг буде робить все для того, щоб ти жив і не потрапив в якусь халепу.

5.Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.  Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.  Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.  Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.  — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь. 

1.Твір "Місце для дракона актуальний для сьогодення тому, що він написаний  саме для сьогодення і саме про наш народ. Про народ, сили якого підупадають, якщо йому нема кого проклинати. Про народ ліриків, а не воїнів. Про юрбу, яка "об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя". Твір цей не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині. Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров’ю. Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?

Объяснение:

ответ:По форме стихотворение А.Т. Твардовского «Я убит подо Ржевом» (1945 - 1946) представляет собой диалог-нравственное завещание убитого в боях подо Ржевом солдата своим соотечественникам и единомышленникам – тем, кто остался сражаться с фашизмом. 

    Основная идея этого завещания звучит в финальных строках произведения: «Я вам жить завещаю - Что я больше могу?» Но жить, заклинает герой, всегда помня о своей стране и о тех, кто погиб во имя нее. 

    Стихотворение сюжетно: лирический герой рассказывает «собеседникам» свою личную историю: «Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте…», которая перерастает в историю миллионов людей, историю целой страны. Понять это в том числе, и перечисление важнейших этапов войны, которые стали для всех русских людей вехами их личной жизни. 

    Самое страшное для героя не то, что «во всем этом мире ….ни петлички, ни лычки с гимнастерки моей», не то, что «для меня - ни известий, ни сводок после этого дня». Больше всего солдат переживает о том, что не сможет больше воевать наступлению столь важной для всех победы. Его смерть, как и смерти миллионов убитых, как и жизнь тех, кто остался сражаться, может оправдать лишь одно – победа. 

    А ее, по мнению героя, могут обеспечить живые. Так тема памяти в стихотворении начинает переплетаться с темой ответственности и нравственного долга живых перед своей страной и своим народом (характерная черта поэтики Твардовского). 

    Передать трагедию героя, мысли автора художественные средства стихотворения. Поэт использует экспрессивную лексику («ни дна, ни покрышки», «точно в пропасть с обрыва») и синтаксис (обилие умолчаний, неполных предложений), что позволяет передать глубину переживаний лирического героя, силу его трагедии. Этому обилие восклицательных и во риторических) предложений, обращения. 

    Кроме того, в стихотворении много метафор («машины воздух рвут», «речка травы прядет» и пр.) и эпитетов («горький год», «фронт горел» и т.д.)

Если вам не сложно сделайте мой ответ лучшим я вам с учёбой а вы мне продвижения на сайте.

ХОРОШЕГО ДНЯ!

Объяснение: