Плюси 1)Вікіпедія часто пропонує прекрасні енциклопедичні статті та дані, що показують найновіші події, що стались (чи відбуваються) протягом годин і днів свого розвитку (події у розвитку). 2) Вікіпедія має також чимало перспективних проєктів. Метою і сподіванням тих, хто розвиває Вікіпедію, є забезпечення корисною та достовірною інформацією інших. 3) Релігійні та культурні упередження у багатьох публікаціях значно зменшуються. У порівнянні з більшістю веб-орієнтованих ресурсів, відкритий підхід Вікіпедії разюче збільшує шанси, що певні неточності чи невірні твердження доволі швидко будуть скориговані. мінуси 1) Вікіпедія відкрита для широкої кількості дописувачів — тож це мінімізує упередженість, важко піддається цензуруванню. З іншого боку відкритість Вікіпедії спричиняє велику відповідальність за нову інформацію, зокрема на таку, яка не є широко відомою для загалу дописувачів, а також полегшує вандалізм чи додавання неперевіреної інформації, які належить вилучати. 2) Радикальна відкритість Вікіпедії призводить до того, що всяка стаття у всякий момент є в ненайкращому стані: чи то в процесі певної кількості редагувань, чи контроверсійних переписувань, чи нещодавніх звандалізувань. Вікіпедія має повний редакційний процес прийняття рішень, що дає час на дискусії та глибинні рішення, але також допускає непогодження, що можуть тривати не один місяць, перш ніж незадовільна якість чи упередження в редагуваннях будуть подолані. 3) Статті можуть бути незакінченими, що легко долалося б, якби були щільні взаємопосилання та точні інтервікі, натомість деякі аспекти можуть бути добре висвітлені, решта ж можуть бути зовсім короткі або ж зовсім не розкриті. Чимало дописувачів цілковито не притримуються ключових політик і можуть додавати інформацію без вказання джерел.
ОбъясненВ повести «Детство» М. Горький рассказал нам, как он попал в дедову семью, которая жила по суровым правилам, установленным дедом – узурпатором.
Это был небольшой сухонький старичок, в чёрном длинном одеянии, с рыжей, как золото, бородкой, с птичьим носом и зелёными глазками. «Атмосфера в доме деда царила мрачная» . Он был строгий, жестокий. «Как это пороть? - спросил я.
Все засмеялись, а дед сказал:
- Погоди увидишь… »
Деда боялась вся семья, он быстро входил в ярость, наказывал розгами всех детей в доме, но в нём изредка проглядывает человек добрый. «Вот видишь, я тебе гостинца принёс! Однако не беда, что ты лишнее потерпел, - в зачёт пойдёт!
Трепетную, еще неосознанную любовь вызвала в мальчике его бабушка — Акулина Ивановна. Человек богатой души, колоритной внешности, обладающий той мудростью, которая свойственна русскому народу.
Алексей увидел впервые бабушку, когда ей "за шестой десяток лета-весны перекинулись-пошли". Так, как воспринимала окружающий мир бабушка, никто не мог. От проплывающего мимо берега, от утопленных в небе куполов церквей она могла расплакаться или рассмеяться. А кто еще мог рассказать мальчику такие сказки, что прожженные бородатые матросы просили: "Ну-ка, бабушка, расскажи еще чего!.. " Для Алеши Пешкова бабушка стала тем светом, который должен быть у каждого в жизни. Она стала самым верным его другом, "самым понятным и близким человеком". "Вся она — темная, но светилась изнутри.. . неугасимым, веселым и теплым светом".
Бескорыстной любви учился Алеша именно у бабушки, так как дедова семья, куда он невольно попал, жила по суровым правилам, установленным дедом-узурпатором. Вроде бы и в нем изредка проглядывает человек добрый, но защелкивается скорлупа.. . и не перечь, не то расправа будет розгами. Бабушка хорошо знала характер деда, не боялась его, в отличие от других членов семьи. За любого она могла стать горой, если дед не прав.
Ее теплом наполнялся дом, ее любовью и светом, живой энергией. Всю душу вкладывала она в заботу о своих детях и внуках. Никому не нужный Цыганок, подброшенный под калитку дома, был принят бабушкой, как родной, она выкормила и выходила мальчика. Работая от зари до поздней ночи по дому, бабушка видела каждого и все, что происходило вокруг, уделяла внимание всем, кто в ней нуждался.
А ее героизм во время пожара? Она была равна стихии. Оба, и пламя и бабушка, сражались за мастерскую. Кто кого. Она то, что было ей дорого, было ее домом, хозяйством; огонь сжигал то, что считал своей добычей. Пожар был потушен, бабушка — получила ожоги, но еще и находила слова утешения для других.ие:
1)Вікіпедія часто пропонує прекрасні енциклопедичні статті та дані, що показують найновіші події, що стались (чи відбуваються) протягом годин і днів свого розвитку (події у розвитку).
2) Вікіпедія має також чимало перспективних проєктів. Метою і сподіванням тих, хто розвиває Вікіпедію, є забезпечення корисною та достовірною інформацією інших.
3) Релігійні та культурні упередження у багатьох публікаціях значно зменшуються. У порівнянні з більшістю веб-орієнтованих ресурсів, відкритий підхід Вікіпедії разюче збільшує шанси, що певні неточності чи невірні твердження доволі швидко будуть скориговані.
мінуси
1) Вікіпедія відкрита для широкої кількості дописувачів — тож це мінімізує упередженість, важко піддається цензуруванню. З іншого боку відкритість Вікіпедії спричиняє велику відповідальність за нову інформацію, зокрема на таку, яка не є широко відомою для загалу дописувачів, а також полегшує вандалізм чи додавання неперевіреної інформації, які належить вилучати.
2) Радикальна відкритість Вікіпедії призводить до того, що всяка стаття у всякий момент є в ненайкращому стані: чи то в процесі певної кількості редагувань, чи контроверсійних переписувань, чи нещодавніх звандалізувань. Вікіпедія має повний редакційний процес прийняття рішень, що дає час на дискусії та глибинні рішення, але також допускає непогодження, що можуть тривати не один місяць, перш ніж незадовільна якість чи упередження в редагуваннях будуть подолані.
3) Статті можуть бути незакінченими, що легко долалося б, якби були щільні взаємопосилання та точні інтервікі, натомість деякі аспекти можуть бути добре висвітлені, решта ж можуть бути зовсім короткі або ж зовсім не розкриті. Чимало дописувачів цілковито не притримуються ключових політик і можуть додавати інформацію без вказання джерел.
Надеюсь правильно если да зделай лудший ответ
Объяснение:
ОбъясненВ повести «Детство» М. Горький рассказал нам, как он попал в дедову семью, которая жила по суровым правилам, установленным дедом – узурпатором.
Это был небольшой сухонький старичок, в чёрном длинном одеянии, с рыжей, как золото, бородкой, с птичьим носом и зелёными глазками. «Атмосфера в доме деда царила мрачная» . Он был строгий, жестокий. «Как это пороть? - спросил я.
Все засмеялись, а дед сказал:
- Погоди увидишь… »
Деда боялась вся семья, он быстро входил в ярость, наказывал розгами всех детей в доме, но в нём изредка проглядывает человек добрый. «Вот видишь, я тебе гостинца принёс! Однако не беда, что ты лишнее потерпел, - в зачёт пойдёт!
Трепетную, еще неосознанную любовь вызвала в мальчике его бабушка — Акулина Ивановна. Человек богатой души, колоритной внешности, обладающий той мудростью, которая свойственна русскому народу.
Алексей увидел впервые бабушку, когда ей "за шестой десяток лета-весны перекинулись-пошли". Так, как воспринимала окружающий мир бабушка, никто не мог. От проплывающего мимо берега, от утопленных в небе куполов церквей она могла расплакаться или рассмеяться. А кто еще мог рассказать мальчику такие сказки, что прожженные бородатые матросы просили: "Ну-ка, бабушка, расскажи еще чего!.. " Для Алеши Пешкова бабушка стала тем светом, который должен быть у каждого в жизни. Она стала самым верным его другом, "самым понятным и близким человеком". "Вся она — темная, но светилась изнутри.. . неугасимым, веселым и теплым светом".
Бескорыстной любви учился Алеша именно у бабушки, так как дедова семья, куда он невольно попал, жила по суровым правилам, установленным дедом-узурпатором. Вроде бы и в нем изредка проглядывает человек добрый, но защелкивается скорлупа.. . и не перечь, не то расправа будет розгами. Бабушка хорошо знала характер деда, не боялась его, в отличие от других членов семьи. За любого она могла стать горой, если дед не прав.
Ее теплом наполнялся дом, ее любовью и светом, живой энергией. Всю душу вкладывала она в заботу о своих детях и внуках. Никому не нужный Цыганок, подброшенный под калитку дома, был принят бабушкой, как родной, она выкормила и выходила мальчика. Работая от зари до поздней ночи по дому, бабушка видела каждого и все, что происходило вокруг, уделяла внимание всем, кто в ней нуждался.
А ее героизм во время пожара? Она была равна стихии. Оба, и пламя и бабушка, сражались за мастерскую. Кто кого. Она то, что было ей дорого, было ее домом, хозяйством; огонь сжигал то, что считал своей добычей. Пожар был потушен, бабушка — получила ожоги, но еще и находила слова утешения для других.ие: