Задание N 5. Заполни пропуски, опираясь на материал своего исследования. Сравнив мифы и легенды разных народов о происхождении
можно сделать вывод, что в них есть общее и ...
. . Примером общего
* 9
1.
2.
3.
Различаются они по таким параметрам:
1.
2. ...
3. ..
Создавая подобные сюжеты, древние люди пытались объяс-
Таким образом, знакомясь с библейским мифом, мы
узнаем ...
НИТЬ
по мотивам мифа о Вавилонской баш-
могут служить следующие моменты:

Показать ответ

Ответ:

Anchoys777

22.01.2021 22:38

празднества

второй «ноктюрн» — «празднества» — выделяется среди других произведений дебюсси ярким жанровым колоритом. в стремлении приблизить музыку «празднеств» к живой сценке из народной жизни композитор обратился к бытовым музыкальным жанрам. на контрастном противопоставлении двух основных музыкальных образов — танца и марша — и строится (в отличие от «облаков») трехчастная композиция «празднеств».

постепенное и динамичное развертывание этих образов придает сочинению более конкретный программный смысл. композитор пишет в предисловии: «празднества» — это движение, пляшущий ритм атмосферы с взрывами внезапного света, это также эпизод шествия (ослепительное и химерическое видение), проходящего сквозь праздник и сливающегося с ним; но фон остается все время — это праздник; это смешение музыки со светящейся пылью, составляющее часть общего ритма».

с первых же тактов ощущение праздничности создается пружинистым энергичным ритмом: (являющимся своеобразным ритмическим остовом всей второй части «ноктюрнов»), характерными кварто-квинтовыми созвучиями у скрипок на ff в высоком регистре, которые яркую солнечную окраску началу части.

на этом колоритном фоне появляется основная тема первой части «празднеств», напоминающая тарантеллу. мелодия ее строится на поступенном движении с многочисленными опеваниями опорных звуков, но типичный для тарантеллы триольный ритм и быстрый темп легкость и стремительность движению темы:

в ее раскрытии дебюсси не использует приемов мелодического развития (ритм и очертания темы почти не меняются на протяжении части), но зато прибегает к своеобразному варьированию, при котором каждое следующее проведение темы поручается новым инструментам, сопровождается иной гармонической окраской.

пристрастие композитора к «чистым» тембрам на этот раз уступает место тонко смешиваемым оркестровым краскам (звучание темы у рожка с кларнетом сменяется проведением ее у флейт с гобоями, затем у виолончелей с фаготами). в гармоническом сопровождении появляются мажорные трезвучия отдаленных тональностей и цепочки нонаккордов (напоминающих густо наложенный мазок на живописном полотне). в одном из проведений темы ее мелодический рисунок основан на целотонной гамме, что придает ей новый ладовый оттенок (увеличенного лада), часто используемый дебюсси в сочетании с мажором и минором.

на протяжении первой части «празднеств» неожиданно возникают и так же быстро исчезают эпизодические музыкальные образы (например, у гобоя на двух звуках — ля и до ). но один из них, интонационно родственный тарантелле и в то же время контрастирующий с ней образно и ритмически, к концу части постепенно начинает занимать все более главенствующее положение. четкий пунктированный ритм новой темы придает всему заключительному разделу первой части «празднеств» динамичный и волевой характер:

почти все проведения этой темы дебюсси поручает деревянным духовым инструментам, но в конце первой части вступает струнная группа оркестра, до сих пор выполнявшая, в основном, роль аккомпанемента. ее вступление придает новому образу значительную экспрессию и подготавливает кульминационный эпизод всей первой части.

редкое у дебюсси длительное нарастание динамики в конце первой части «празднеств», достигаемое постепенным подключением все новых инструментов (кроме медных и ударных), нарастающим вихревым движением, создает впечатление стихийно возникающего массового танца.

интересно отметить, что в момент кульминации снова главенствует триольный ритм и интонационное ядро первой темы — тарантеллы. но этот вершинный эпизод всей музыкальной картины первой части несколько импрессионистично обрывается. ощущения ясно выраженного завершения части не создается. она непосредственно, без цезур, выливается в средний раздел «празднеств».

0,0(0 оценок)

Ответ:

svetagrigorenko

24.01.2022 12:34

ответ:

мета: познайомити з творчістю американського письменника роберта шеклі, сформувати уявлення про фантастику як літературний жанр, розвивати уміння аналізувати літературні твори; розвивати творчу уяву; продовжити працювати над формуванням особистісних компетенцій.

обладнання: портрет роберта шеклі, виставка книг фантастичного жанру, проектор, мультимедійна дошка, мультимедійні презентації.

тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.

епіграф: кожна наша думка буквально творить наше майбутнє.

луїза хей

хід уроку

і. організаційний момент.

повідомлення теми, очікуваних результатів, епіграфу уроку.

(слайди 1 -2). запис теми та епіграфу уроку в зошити. (тема та

епіграф записані на дошці).

іі. актуалізація опорних знань і умінь.

мозковий штурм. (слайди3 – 4)

записи у зошитах.

фантастика(в перекладі з грецької «здатність уявляти») – 1. поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відпові дійсності; вигадка, казка.

2. жанр літератури, а також твори, що описують явища, події нереальні, не існуючі в дійсності, які містять казкові образи.

3. щось видумане, нереальне, пов’язане з фантазією.

ііі. мотивація навчальної діяльності.

слово вчителя. фантастика стала помітним явищем сучасної культури. у потоці книг вражає велика кількість тем, сюжетів, цікавих припущень, сміливих передбачень; притягають відважні задуми, винахідливість, дотепність, вигадка. кращі фантастичні твори пов’язані з проблемами, що хвилюють, учать осягати буття в його безмежному різноманітті. фантастичні припущення – лише згусток того, з чим ми зустрічаємося сьогодні або можемо зіткнутися завтра. сполучаючи воєдино можливе з неможливим, реальність з мрією, правдоподібність з вигадкою, письменники створюють уявні моделі небувалих життєвих ситуацій, примушують замислитися про серйозні речі, побачити звичне і буденне під новим кутом зору.

іv. формування нових знань, умінь і навичок.

слово вчителя. сьогодні ми познайомимося з відомим письменником-фантастом – робертом шеклі. (перегляд презентації»біографія шеклі» – відкривається через гіперпосилання: слід установити курсор на прізвище письменника і нажати на пробіл або клікнути лівою стороною мишки).

бесіда за переглянутим слайд – шоу.

– літературу якої країни представляє роберт шеклі?

– що вам найбільше запам’яталося з його біографії?

– що найбільше вразило?

мозковий штурм: «міркуймо разом! » (слайди 5 – 8)

– що таке запах?

– який орган є нам розрізняти запахи?

– які запахи вам подобаються?

робота над проблемним запитанням: як ви вважаєте, думки мають свій запах? як ви розумієте назву твору? (слайд 9)

словникова робота. (слайд 10 – через гіперпосилання відкриваються пояснення до всіх слів: слід установити курсор на потрібне слово і нажати на пробіл або клікнути лівою стороною мишки).

робота в групах:

1-ша група. завдання: створити асоціативне гроно. з перелічених якостей людей потрібно виділити ті, що були притаманні кліві.

мужність, щедрість, винахідливість, тактовність, витримка, почуття відповідальності, ввічливість, чуйність, доброта, цілеспрямованість, хитрість, дисциплінованість.

2-га група. завдання: коментоване читання уривків, які найкраще характеризують кліві. ( зорельот, не забуває про сумку з поштою, яку не кидає навіть тоді, коли знаходиться в небезпечних ситуаціях. намагається опанувати свої думки і не панікувати. старається зрозуміти закон виживання на незнайомій планеті.)

3-тя група. завдання: відновити перфорований текст.

хіба завдяки своєму (розуму) й умінню (пристосовуватися) людина не була завжди і скрізь (царем природи)? (р. шеклі)

презентація роботи в групах.

v. підсумок уроку.

вправа «мікрофон. коло ідей». ідея – ствердження сили людської думки, здатної знайти вихід із любої ситуації, перебороти всі перешкоди на своєму шляху. (слайд 13)

робота зі слайдом: »знайди зайве! » (слайд 14)

бліц диктант («+»- «-»): «перевір себе! »

1. зорельот летів крізь колонізоване скупчення сергон.

2. зореліт здійснив вимушену посадку, тому що не працювала система отоплення на кораблі.

3. приземлившись, корабель вибухнув.

4. тварини, які населяли планету, були такими ж, як на землі.

5. кліві підібрав біля уламків корабля контейнер з провізією.

6. головному герою довелось захищатися від хижих звірів.

7. кліві не вдалося зберегти сумку з поштою.

8. лерой провів на планеті з-м-23 три дні.

9. головний герой переховувався від небезпеки в печері.

10. востаннє на планеті кліві уявив у себе в руках смолоскип, яким він спричинив небачену досі тут пожежу.