Задание No6. Проанализируйте эпизод с верёвкой, которую мужик сам для себя свил в сказке Салтыкова -Щедрина. С какой целью автор вводит эту сцену? Дайте развёрнутый ответ (5-6 предложений).
Предание — жанр фольклора; устный рассказ, который содержит сведения об исторических лицах, событиях, местностях, передающиеся из поколения в поколение. Возникнув нередко из рассказа очевидца, предание при передаче подвергается вольной поэтической интерпретации.
Сказка — один из основных жанров фольклора, эпическое, преимущественно прозаическое произведение волшебного, авантюрного или бытового характера с установкой на вымысел.
Сходство народных сказок и преданий заключается в том, что:
1. народные сказки и предания — это жанры фольклора;
2. народные сказки и предания не имеют конкретного автора;
3. одни и те же народные сказки и предания имеют большое количество вариантов, так как передавались они устно, и каждый сказитель мо( добавить к повествованию новые детали.
Различие народных сказок и преданий заключается в том, что:
1. предания содержат сведения о реальных исторических событиях, а народные сказки повествуют о событиях вымышленных;
2. героями преданий могут быть только люди, тогда как героями народных сказок могут быть и люди, и звери, и предметы, и вымышленные существа;
3. следующие слова и выражения из предания о покорении Сибири Ермаком можно использовать и в современной речи: благословил своей рукой, куда глаза глядят, ни слуху ни духу, вдоль и поперек, напасть на след, передал не стал перечить.
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Літератори
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.
Объяснение:
Предание — жанр фольклора; устный рассказ, который содержит сведения об исторических лицах, событиях, местностях, передающиеся из поколения в поколение. Возникнув нередко из рассказа очевидца, предание при передаче подвергается вольной поэтической интерпретации.
Сказка — один из основных жанров фольклора, эпическое, преимущественно прозаическое произведение волшебного, авантюрного или бытового характера с установкой на вымысел.
Сходство народных сказок и преданий заключается в том, что:
1. народные сказки и предания — это жанры фольклора;
2. народные сказки и предания не имеют конкретного автора;
3. одни и те же народные сказки и предания имеют большое количество вариантов, так как передавались они устно, и каждый сказитель мо( добавить к повествованию новые детали.
Различие народных сказок и преданий заключается в том, что:
1. предания содержат сведения о реальных исторических событиях, а народные сказки повествуют о событиях вымышленных;
2. героями преданий могут быть только люди, тогда как героями народных сказок могут быть и люди, и звери, и предметы, и вымышленные существа;
3. следующие слова и выражения из предания о покорении Сибири Ермаком можно использовать и в современной речи: благословил своей рукой, куда глаза глядят, ни слуху ни духу, вдоль и поперек, напасть на след, передал не стал перечить.
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Літератори
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.