Я дуже вдячна тобі, що в майбутньому нас чекає справжнє кохання, незважаючи на те що наді мною насміхалися оточуючі за мої бурхливі фантазії та називали мене божевільною. Моя мрія була відома багатьом, тільки ти зміг дізнатися про мої бажання та реалізувати їх. Зустрівши мене сплячою на лісовій галявині ти залишив мені обручку як запоруку нашій майбутньої зустрічі. Я була юною п’ятнадцятирічною дівчинкою, але ти зміг розгледіти в мені справжню жінку, яка стане твоєю коханою дружиною на все життя. Ти не пошкодував ні коштів, ні часу для здійснення мрії коханої дівчини, прикрасивши свою шхуну «Секрет» пурпуровими вітрилами. Таким чином ти зумів знайти та завоювати моє кохання.
Моє неймовірне бажання збулося. Головне не лякатися мріяти і ділитися своїми думками з близькими людьми. Потрібно завжди вірити, що десь у світі може відшукатися той єдиний, який зможе реалізувати твою фантастичну мрію. І ти став тим єдиним. Можливо, не всі оточуючі зрозуміли мене, і навіть жартували наді мною, але завжди буде перемагати доброта і любов. Я вірю в справжнє кохання, яке не зупиняють ніякі труднощі.
Одним из наиболее фундаментальных и высокохудожественных прозаических произведений в истории отечественной литературы является роман-эпопея «Война и мир». Высокая идейная и композиционная совершенность произведения – плод многолетней работы. История создания «Войны и мира» Толстого отражает упорный труд над романом с 1863 по 1870 год.
Несмотря на то, что автор утвердился с окончательным вариантом художественного замысла, работа над произведением не была легкой. За семилетний период его создания автор многократно бросал работу над романом и возвращался к нему снова. Об особенностях работы свидетельствуют многочисленные рукописи произведения, сохраненные в архиве писателя насчитывающие более пяти тысяч страниц. По ним-то и прослеживается история создания романа «Война и мир». В архиве нашлось 15 черновых вариантов романа, что свидетельствует о предельной ответственности автора к работе над произведением, высокой степени самоанализа и критики. Осознавая важность тематики, Толстой хотел быть максимально близок к истинным историческим фактам, философским и моральным взглядам общества, гражданским настроениям первой четверти XIX века. Для написания романа «Война и мир» писателю пришлось изучить немало мемуарных произведений очевидцев войны, исторических документов и научных работ, личных писем. «Когда я пишу историческое, я люблю до малейших подробностей быть верным действительности», – утверждал Толстой. В итоге вышло так, что писатель невольно собрал целую коллекцию книг, посвященных событиям 1812 года.
Моє неймовірне бажання збулося. Головне не лякатися мріяти і ділитися своїми думками з близькими людьми. Потрібно завжди вірити, що десь у світі може відшукатися той єдиний, який зможе реалізувати твою фантастичну мрію. І ти став тим єдиним. Можливо, не всі оточуючі зрозуміли мене, і навіть жартували наді мною, але завжди буде перемагати доброта і любов. Я вірю в справжнє кохання, яке не зупиняють ніякі труднощі.
Навіки твоя, Ассоль.
Пояснення:
Несмотря на то, что автор утвердился с окончательным вариантом художественного замысла, работа над произведением не была легкой. За семилетний период его создания автор многократно бросал работу над романом и возвращался к нему снова. Об особенностях работы свидетельствуют многочисленные рукописи произведения, сохраненные в архиве писателя насчитывающие более пяти тысяч страниц. По ним-то и прослеживается история создания романа «Война и мир».
В архиве нашлось 15 черновых вариантов романа, что свидетельствует о предельной ответственности автора к работе над произведением, высокой степени самоанализа и критики. Осознавая важность тематики, Толстой хотел быть максимально близок к истинным историческим фактам, философским и моральным взглядам общества, гражданским настроениям первой четверти XIX века. Для написания романа «Война и мир» писателю пришлось изучить немало мемуарных произведений очевидцев войны, исторических документов и научных работ, личных писем. «Когда я пишу историческое, я люблю до малейших подробностей быть верным действительности», – утверждал Толстой. В итоге вышло так, что писатель невольно собрал целую коллекцию книг, посвященных событиям 1812 года.