задание: придумайте одну или несколько игр, используя материал сюжетов прочитанных вами произведений. произведения: кавказский пленник, игорь- Робинзон, Саша черный​

Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: "Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!" Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), "цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення". Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: "Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу..."
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже!

Герасим — главный герой рассказа И. С. Тургенева « Муму» . Я бы даже сказала, что он единственный герой этого произведения. Глухонемой рослый богатырь не только внешне отличается от окружающих. Хозяйственный и работящий, Герасим сохраняет в себе доброе, чуткое к чужой беде сердце, по-русски широкую деревенскую душу, невиданное для периода крепостного права чувство собственного достоинства. По словам Тургенева, «могучий, как дерево… на плодородной земле» , он любил землю, хозяином которой не был. Все, что ни делал этот «славный мужик» , совершалось им просто и искренне, от всей души. Работать — так работать, любить — так любить.Нежными и трогательными были чувства великана Герасима к Татьяне, которую по приказу барыни выдали замуж за пьяницу-башмачника. После горького разочарования в любви глухонемой безоглядно привязался к найденной им собачке: «ни одна мать так не ухаживает за своим ребенком, как ухаживал Герасим за своей питомицей» . Но и эта безобидная привязанность была разрушена своенравной барыней. И все же горести и беды не сломили могучего богатыря. Герасим оставил город, принесший ему столько горя, и вернулся в родную деревню — к земле, деревенскому быту, ко всему, что всегда было дорого его сердцу. И в этом его сила и его победа над превратностями судьбы крепостного крестьянина. Это задание уже выполняла моя сестра. и ц нее сохранилась