Задание. Вспомните, кто из героев даёт Молчалину следующие характеристики? Запишите их имена. 1) Услужлив, скромненький, в лице румянец есть.
Вот он на цыпочках и не богат словами.
2) Безродного пригрел и ввёл в моё семейство
Дал чин асессора и взял в секретари;
В Москву переведён через моё содейство
И будь не я, коптел бы он в Твери
3) Смотрите, дружбу он всех в доме приобрёл;
При батюшке три года служит,
Тот часто без толку сердит,
А он безмолвием его обезоружит,
От доброты души простит.
И между прочим,
Весёлостей искать бы мог
Ничуть : от старичков не ступит за порог
4) Конечно, нет в нем этого ума,
Что гений для иных, а для иных чума,
Который скор, блестящ и скоро опротивит,
Который свет ругает наповал,
Чтоб свет о нём хоть что-нибудь сказал;
Да эдакий ли ум семейство осчастливит?
5) Скажите лучше, почему
Вы с барышней скромны, а с горнишной повесы?
Многие писатели и поэты обращались в своих произведениях к картинам родной природы. Стихотворения А.С.Пушкина тоже проникнуты любовью к полям и лесам, горам и равнинам, рекам и ручьям его необъятной родины. Этот удивительный поэт относился к природе как к другу, собеседнику, и она является зеркалом его чувств и настроений. Особенно хорошо это заметно в стихотворении " Зимняя дорога". Тоской и печалью наполнено сердце путешественника, и зимняя ночь, которая может быть бурной и вьюжной или загадочной и фантастической, соответствующим образом отзывается на настроении поэта. Так, луна - хранительница тайн и загадок - "на печальные поляны льёт печально свет она", мелодичный озорной колокольчик лишь "утомительно звенит" . Ничто не может развеять мрачного расположения духа путешественника, потому что не попадается "ни огня, ни черной хаты" , вокруг лишь "глушь и снег..." . Зимнюю "скучную" дорогу долгие песни ямщика делают бесконечной, но стоит лишь немного перемениться настроению автора, и пейзаж уже не будет казаться ему таким печальным и однообразным, потому что природа всегда чутко откликается на любые изменения во внутреннем мире человека, а особенно, если этот человек - поэт.
К примеру, если взять творчество Сергея Есенина, то для него русская природа - это вечная красота, и вечная гармония мира,будоражущая людские души. Поэт в своих стихотворениях, как бы говорит нам : остановитесь хотя бы на мгновенье, посмотрите на окружающий вас мир красоты, послушайте шелест луговых трав, песню ветра,голос речной волны, посмотрите на утреннюю зарю, предвещающую рождение нового дня, или на звездное ночное небо. Живые картины природы в в стихах Есенина не только учат любить красоту родной природы, но они и закладывают нравственные основы нашего характера, делают нас добрее , мудрее. Ведь человек, умеющий ценить земную красоту, уже не с может противопоставить себя ей. Сам поэт ощущает себя единым целым с деревьями, цветами, полянами. Он представляет слияние земли и неба, являя природу венцом их союза. Состояние своей души, поэт воплощает в картинах природы, полных ярких красок.
Воспринимая природу как единое целое с собой, поэт видит в ней источник вдохновения. Родная земля наделила его удивительным даром - народной мудростью, которая была впитана со всей самобытностью родного села, с теми песнями, поверьями, сказаниями, которые он слышал с детства и которые стали главным источником его творчества.
Читая лирические произведения русских поэтов, становится понятно, что в мире есть красота - это природа, которая восхищает, удивляет, радует нас. Она делает человека выше духовно, заставляя задуматься о смысле жизни, об отношении к окружающему миру. Самое главное - это суметь заметить эту красоту.
Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії - підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі - розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки - це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. «Пам’ятати про свого читача, незалежно від його віку, - це, на мою думку, є обов’язком автора і звичайною, якщо хочете, чемністю. Якщо ми починаємо діалог, то, звичайно, хочемо, щоб нас зрозуміли. Я завжди намагаюся про це пам’ятати, хоча це не завжди легко..."

Про що цей твір?
Ця книжки про шістнадцятирічну дівчину з сімейним прізвиськом Буба, її стосунки з родичами та друзями, перше кохання та підліткові тривоги, про стосунки батьків і дітей, та й загалом поколінь, про шлюб, про те, як батьки занадто собою зайняті, щоб помічати своїх дітей-підлітків. Також це книжка про сучасного підлітка в родині та вплив сім’ї на формування підліткового світогляду)
Особливості стосунків у Бубиній сім’ї
Стосунки зумовлені інфантильною поведінкою старших її членів. Бубині мати Марися, батько Павел, сестра Ольга зі своєю родиною не тільки часто викликають у дівчини обурення та роздратування, а й дивують усілякими витівками, що, на її думку, властиві лише дітям.
Чому ж так? Давіайте поглянемо на робину Буби.
Мама, авторка «провальних» романів, постійно впадає в певні крайнощі. То вона невпинно пише, то вдягається по-підлітковому й фанатично займається фітнесом, то намагається , то переймається модними релігійними віяннями. Материн контакт із донькою зводиться до нечастих візитів до Бубиної кімнати та істеричних розмов, у яких Буба радше стає буфером для материних сліз, аніж повноцінним учасником спілкування. Мати нагадує Бубі інфантильне наївне дівчисько.
Батько не здатен сам вибрати собі одяг на роботу. Бубу він помічає частіше, але здебільшого їхні розмови короткотривалі. Батьки надто зайняті собою та своїми кар’єрами.
Яка роль Барташової в сім’ї Буби?
Вона берегиня родинного вогнища. Хоча завдання Бартошової полягає у дбанні про чистоту квартири та приготуванні їжі, саме вона часто розв’язує сімейні конфлікти. Бартошова часто виступає в ролі буркітливої, грубої й незадоволеної жінки, але, попри все, саме вона втілює дух родини, виступає символічною матір’ю-годувальницею й наставницею, чого якраз не можна сказати про Бубину матір Марисю.
Дід Генрик у житті Буби.
Він здатен не тільки підтримати Бубу в тяжкі хвилини, а й вирішити в родині будь-яку ситуацію завдяки гумору та здоровому глузду. На ділі він завжди виявляється найближчим Бубиним другом, який здатен оцінити й переосмислити будь-яку складну ситуацію
Незважаючи на все Буба переживає за азартного дідуся, за непрактичного батька і маму-авантюристку, близьку подругу Агату і сестру Ольгу та продовжує любити їх попри всі витівки.
Барбара Космовська "Буба", "Буба: мертвий сезон".
Ідея поваги й любові до людини
Тема: Зображення життя польської дівчини-підлітка, яка не відчувала себе щасливою.
Тепер хотілося б почути вашу думку щодо жанрової належності твору.
По-перше, до якого роду літератури віднесемо твір?
Погляньте, кількість сюжетних ліній і персонажів свідчать, що це великий епічний жанр – роман. А тематика – сімейно побутовий
Отже, «Буба» — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий роман. (У зошити записати: з елементами гумористичного та психологічного р.)