Задания:1)Прочитать рассказ В.П.Астафьева "Зачем я убил коростеля" 2)Выписать из текста словосочетания(эпитеты, глаголы, сравнения и т.д.), описывающие коростеля. 3)ответить на вопросы: --С кем он сравнивает себя во время погони?
--Как скрывает следы своего преступления?
--Коростель - священная птица. В какой стране и почему?
Чем отвечает в рассказе мудрый взрослый человек за ошибки детства? ответы подтверждайте цитатами из текста.
Святогор не смог одолеть "тяги земной", при каждой попытке вытянуть суму богатырь все глубже уходил в землю. Так он и погиб.
По другой версии, все случилось так. Во время пути под дубом Илья Муромец нашел какую-то богатырскую постель и заснул в ней на 3 дня. После этого к нему явился Святогор на коне, с хрустальным ларцом, внутри которого была его жена. Жене Илья Муромец понравился, и она взяла его с собой, посадив в карман Святогора. Коню Святогора стало тяжело, и Святогор так обнаружил Илью Муромца. По пути богатыри встерили гроб с надписью
Объяснение:
Відповідь:
Повтори на і плавного, урочистого, повільного звучання:
Під город, під Чернігів під’їжджав.
Під городом, під Черніговом,
Не ворон чорний небо укриває
Не туман налягає,
Стоїть сила-силенная…
Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свята», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, досвідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче».
Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. Наприклад, Ілля
Одною рукою коня тримає,
Другою рукою дуба рве.
Дуби рве самі коренистії
Та мости мостить,
Шлях укладає та все прямоїжджий.
Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань:
Невже ж ти, коню мій богатирський,
По темних лісах зо мною не їжджав…
Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка:
Гей, у славному та у городі у Муромлі,
Та у тому селі та Карачарові
Гей, то не старий дуб к землі нагинається,
Ой то добрий молодець Ілля Муромець
Батьку-матері уклоняється…
Тут-то славному козаку Іллі Муромцю
Славу співаютя
По всім землям,
По всім ордам,
Однині і довіка,
А вам на многі літа!
Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жанру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві поринути в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.