Задания 2. Просмотрите иллюстрации к произведению Л.Н. Толстого «Кавказский пленник», прочитайте отрывки из рассказа.
Выберите один отрывок из двух и соответствующую ему иллюстрацию. Сравните выбранный отрывок из текста с иллюстрацией. Заполни таблицу. Приведи 3 примера сходства или различия.
1 эпизод. Жилин губами и руками показал, чтоб пить ему дали.
Черный понял, засмеялся, выглянул в дверь, кликнул кого-то: «Дина!»
Прибежала девочка — тоненькая, худенькая, лет тринадцати и лицом на черного похожа. Видно, что дочь. Тоже — глаза черные, светлые и лицом красивая. Одета в рубаху длинную, синюю, с широкими рукавами и без пояса. На полах, на груди и на рукавах оторочено красным. На ногах штаны и башмачки, а на башмачках другие с высокими каблуками; на шее монисто, все из русских полтинников. Голова непокрытая, коса черная и в косе лента, а на ленте привешаны бляхи и рубль серебряный.
Велел ей что-то отец. Убежала и опять пришла, принесла кувшинчик жестяной. Подала воду, сама села на корточки, вся изогнулась так, что плечи ниже колен ушли. Сидит, глаза раскрыла, глядит на Жилина, как он пьет — как на зверя какого. Подал ей Жилин назад кувшин. Как она прыгнет прочь, как коза дикая. Даже отец засмеялся. Послал ее еще куда-то. Она взяла кувшин, побежала, принесла хлеба пресного на дощечке круглой, и опять села, изогнулась, глаз не спускает — смотрит.
2 эпизод. Сделал Жилин другую куклу, еще лучше, — отдал Дине. Принесла раз Дина кувшинчик, поставила, села и смотрит на него, сама смеется, показывает на кувшин.
«Чего она радуется?» — думает Жилин. Взял кувшин, стал пить. Думает, вода, а там молоко. Выпил он молоко, — «хорошо», говорит. Как взрадуется Дина!
— Хорошо, Иван, хорошо! — и вскочила, забила в ладоши, вырвала кувшин и убежала.
И с тех пор стала она ему каждый день, крадучись, молока носить. А то делают татары из козьего молока лепешки сырные и сушат их на крышах, — так она эти лепешки ему тайком принашивала. А то раз резал хозяин барана, — так она ему кусок баранины принесла в рукаве. Бросит и убежит…
Семья дяди левонтия живёт бедно, но ярко. когда хозяин получает зарплату, не только его семью, но и всех соседей охватывает какая-то "неспокойность, лихорадка". тётка васёна быстро раздаёт долги, и один день все бесшабашно гуляют, а уже через несколько дней опять приходится занимать. их отношение к жизни показано через отношение к дому, в котором "были одни и ничего больше".окна у них кое-как застеклены (их выбивает довольно часто пьяный отец) , посередине избы находится "раскорячившись" печка. эти детали подчёркивают, что живёт семья дяди левонтия как придётся, не задумываясь. герой рассказа, находясь рядом с левонтьевскими , попадает под их влияние.
Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.
Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.