Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.
Туве Маріка Янсон народилася 9 серпня 1914 р. в столиці Фінляндії м. Гельсінкі. Батько, Віктор Янсон, був скульптором, навчив своєї справи й маленьку Туве. Мати, Сігне Гаммартсен, була популярним дизайнером-графіком, учила дітей малювати. Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. У дружній і творчій родині Янсонів сповідували ідеали свободи, відповідальності, любові й вірності одне одному. Добрі стосунки в сім'ї дали поштовх для створення Туве в подальшому образу родини мумі-тролів та їхніх друзів.
Сігне Гаммартсен свого часу була однією з лідерів скаутського руху серед дівчаток, вона захоплювалася греблею, верховою їздою, стрільбою, лижним спортом. Тому не дивно, що кожного літа батьки вивозили дітей на відпочинок на один з островів у Фінській затоці, де Туве разом із братами проводила все літо. Там вони плавали, займалися греблею, рибалили, вивчали світ дикої природи, мандруючи островами затоки. Такий іб життя дуже подобався Туве. Ставши дорослою, вона збудувала на острові Клувхару (вона називала його Хару) невеличкий будиночок, протягом тридцяти років поспіль їздила туди, щоб займатися творчістю під шум хвиль і шелест трояндових кущів, що росли біля будинку.
Ще в дитинстві, коли сім'я відпочивала біля Фінської затоки, у Т. Янсон виникла ідея намалювати веселу карикатуру на свого братика Ларса у вигляді незграбного бегемотика. Цей образ через багато років стане основним казковим персонажем письменниці. Діти в сімействі Янсонів були дуже дружними, вони все життя допомагали одне одному. Стосунки між сестрою й братами також згодом знайшли відображення в розповідях про мумі-тролів.
1930 р. Т. Янсон переїхала з Гельсінкі до Стокгольма (столиця Швеції), де навчалася в Коледжі мистецтв, ремесла і дизайну. Там вона серйозно займалася малюванням, вивчала художнє оформлення книжок, кераміку. Живучи в домі свого дядька Ейнара, дівчина нерідко залазила до комірчини, шукаючи щось попоїсти. Дядько жартома лякав її злими тролями, які немовби живуть у комірці й охороняють харчі. Однак злих персонажів скандинавського фольклору (які, зазвичай, у легендах шкодять людям) письменниця перетворила на добрих казкових героїв. Вона поселила їх у світі, схожому на реальний, наділила найкращими людськими рисами — добротою, любов'ю, здатністю дружити й підтримувати одне одного.
Перша книжка письменниці про мумі-тролів побачила світ 1945 р. Це була повість " Маленькі тролі і великий паводок", яка одразу сподобалася читачам у різних країнах. З того часу вона створила ще п ятнадцять книжок про мумі тролів, які ілюстрували сама та її брати.
За свої казкові твори Т. Янсон отримала високі відзнаки різних країн: 1953 р. — премію Нільса
Хольгерсона, 1966 р. — медаль Г. К. Андерсена, 1972 р. — премію Шведської академії мистецтв, 1976 р. — золоту президентську медаль Фінляндії, 1993 р. — премію імені Сельми Лагерлеф, 1996 р. — Літературну премію американо-скандинавського культурного фонду.
Протягом усього життя письменниця вигадувала історії про мумі-тролів для того, щоб сучасний світ став трохи добрішим і людянішим.
З 2002 р. у Фінляндії засновано Літературну премію імені Туве Янсон, яку щороку вручають письменникам, які пишуть для дітей. Книжки популярної фінської авторки перекладено 40 мовами світу, у тому числі й українською — їх переклала на початку 2000-х років Наталя Іваничук.
Туве Янссон родилась в 1914 году в богемной семье: её матерью была видная художница Сигне Хаммарштен (1882—1970), иллюстратор книг, приехавшая в Финляндию из Швеции; отцом — признанный финский скульптор Виктор Янссон (1886—1958). Туве была первым ребёнком в семье. Её брат Пер-Улоф (1920—2019) впоследствии стал фотографом, другой брат, Ларс (1926—2000), — художником.
По материнской линии Туве принадлежала к древнему шведскому роду Хаммарштенов, из которого вышло много видных государственных деятелей и просто знаменитых людей. Интересно, что Янссон, много и часто упоминавшая в книгах и интервью свою мать, очень мало говорила об отце. Много известно о её шведской родне и крайне мало о финских родственниках по линии отца. В детстве каждое лето Туве проводила в Швеции у бабушки, в местечке Блидё, недалеко от Стокгольма. «Прекрасней всего было то, что море находилось совсем рядом. И хотя с лужайки у дома, где мы с друзьями играли, его видно не было, если вдруг во время игр мы внезапно затихали, до нас долетал шум прибоя», — вспоминала Туве.
В 15 лет Туве Янссон уезжает учиться в Швецию, получив диплом факультета изящных искусств Колледжа искусств (англ.), она проходит стажировку в художественных школах Франции, Германии, Италии. К этому времени у себя на родине она уже добилась определённого признания, поскольку чуть ли не с 10 лет выполняла иллюстрации для популярного детского журнала, главным редактором которого была хорошая знакомая родителей. Помимо шведского и финского языков (которые были для неё родными), Туве Янссон свободно говорила на английском, французском, со словарём читала по-немецки.
Завершив учёбу за границей, Туве возвращается домой и начинает иллюстрировать книги и рисовать карикатуры по заказу разных изданий. Всемирная известность к Янссон пришла благодаря книжному сериалу о муми-троллях: очаровательных существах, обитающих в идиллической Муми-долине. Эти книги, иллюстрации к которым Янссон выполняла сама, били все рекорды по популярности в 1950-60-е годы. Они расходились многомиллионными тиражами и издавались по всему миру. К примеру, одна только «Шляпа волшебника» была переведена на 34 языка, включая японский, тайский и фарси.
Всего о муми-троллях Янссон написала 8 повестей («Маленькие тролли и большое наводнение», «Муми-тролль и комета», «Шляпа волшебника», «Опасное лето», «Мемуары Муми-папы», «Волшебная зима», «Папа и море», «В конце ноября»), один сборник рассказов «Дитя-невидимка», 4 книжки в картинках («Опасное путешествие», «А что потом», «Кто утешит малютку», «Мошенник в доме Муми-троллей»). В 1949 году Вивика Бандлер предложила поставить в Шведском театре спектакль по книге «Муми-тролль и комета». Автором пьесы и декораций стала сама Туве. Премьера состоялась 28 декабря 1949 года. Спектакль стал успешным[8]. Янссон лично адаптировала свои книги для театра. По мотивам «Опасного лета» она сначала написала пьесу «Муми-тролли за кулисами», а затем либретто к мюзиклу «Муми-опера».
К обрушившейся на неё популярности Янссон испытывала двоякое чувство. С одной стороны, её раздражала излишняя коммерциализация её творчества, с другой, именно огромные доходы, получаемые от всевозможной продукции с муми-тематикой (майки, кепки, плакаты, значки), позволили ей арендовать, а затем выкупить в собственность остров Кловахарун в Финском заливе, на котором она часто укрывалась от журналистов и надоедливых почитателей.
Первоначально Янссон лично рисовала каждую полосу комикса, но вскоре эта работа ей наскучила, и она передала её брату Ларсу, который без остановки придумывал и рисовал муми-комиксы на протяжении 20 лет, превратив их в очень доходный бизнес. С годами популярность муми-книг не шла на спад, а наоборот, неизменно росла. Книги Туве Янссон привлекают внимание не только детей, но и взрослых читателей, и даже учёных. По творчеству Янссон было защищено множество диссертаций, её сказки подвергались семиотическому и психоаналитическому анализу. В её книгах находят отголоски дзен-буддизма и христианства, отсылки к философии Канта.
Празднование 80-го дня рождения Янссон в 1994 году превратилось в государственное мероприятие, по масштабу и пафосу сопоставимое с днём независимости. День рождения обожаемого автора страна отмечала фейерверками и праздничными шествиями. Янссон чествовали как национального героя.
На 87-м году жизни писательница скончалась от обширного кровоизлияния в мозг.
Відповідь:
Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.
Туве Маріка Янсон народилася 9 серпня 1914 р. в столиці Фінляндії м. Гельсінкі. Батько, Віктор Янсон, був скульптором, навчив своєї справи й маленьку Туве. Мати, Сігне Гаммартсен, була популярним дизайнером-графіком, учила дітей малювати. Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. У дружній і творчій родині Янсонів сповідували ідеали свободи, відповідальності, любові й вірності одне одному. Добрі стосунки в сім'ї дали поштовх для створення Туве в подальшому образу родини мумі-тролів та їхніх друзів.
Сігне Гаммартсен свого часу була однією з лідерів скаутського руху серед дівчаток, вона захоплювалася греблею, верховою їздою, стрільбою, лижним спортом. Тому не дивно, що кожного літа батьки вивозили дітей на відпочинок на один з островів у Фінській затоці, де Туве разом із братами проводила все літо. Там вони плавали, займалися греблею, рибалили, вивчали світ дикої природи, мандруючи островами затоки. Такий іб життя дуже подобався Туве. Ставши дорослою, вона збудувала на острові Клувхару (вона називала його Хару) невеличкий будиночок, протягом тридцяти років поспіль їздила туди, щоб займатися творчістю під шум хвиль і шелест трояндових кущів, що росли біля будинку.
Ще в дитинстві, коли сім'я відпочивала біля Фінської затоки, у Т. Янсон виникла ідея намалювати веселу карикатуру на свого братика Ларса у вигляді незграбного бегемотика. Цей образ через багато років стане основним казковим персонажем письменниці. Діти в сімействі Янсонів були дуже дружними, вони все життя допомагали одне одному. Стосунки між сестрою й братами також згодом знайшли відображення в розповідях про мумі-тролів.
1930 р. Т. Янсон переїхала з Гельсінкі до Стокгольма (столиця Швеції), де навчалася в Коледжі мистецтв, ремесла і дизайну. Там вона серйозно займалася малюванням, вивчала художнє оформлення книжок, кераміку. Живучи в домі свого дядька Ейнара, дівчина нерідко залазила до комірчини, шукаючи щось попоїсти. Дядько жартома лякав її злими тролями, які немовби живуть у комірці й охороняють харчі. Однак злих персонажів скандинавського фольклору (які, зазвичай, у легендах шкодять людям) письменниця перетворила на добрих казкових героїв. Вона поселила їх у світі, схожому на реальний, наділила найкращими людськими рисами — добротою, любов'ю, здатністю дружити й підтримувати одне одного.
Перша книжка письменниці про мумі-тролів побачила світ 1945 р. Це була повість " Маленькі тролі і великий паводок", яка одразу сподобалася читачам у різних країнах. З того часу вона створила ще п ятнадцять книжок про мумі тролів, які ілюстрували сама та її брати.
За свої казкові твори Т. Янсон отримала високі відзнаки різних країн: 1953 р. — премію Нільса
Хольгерсона, 1966 р. — медаль Г. К. Андерсена, 1972 р. — премію Шведської академії мистецтв, 1976 р. — золоту президентську медаль Фінляндії, 1993 р. — премію імені Сельми Лагерлеф, 1996 р. — Літературну премію американо-скандинавського культурного фонду.
Протягом усього життя письменниця вигадувала історії про мумі-тролів для того, щоб сучасний світ став трохи добрішим і людянішим.
З 2002 р. у Фінляндії засновано Літературну премію імені Туве Янсон, яку щороку вручають письменникам, які пишуть для дітей. Книжки популярної фінської авторки перекладено 40 мовами світу, у тому числі й українською — їх переклала на початку 2000-х років Наталя Іваничук.
Пояснення:
Объяснение:
Туве Янссон родилась в 1914 году в богемной семье: её матерью была видная художница Сигне Хаммарштен (1882—1970), иллюстратор книг, приехавшая в Финляндию из Швеции; отцом — признанный финский скульптор Виктор Янссон (1886—1958). Туве была первым ребёнком в семье. Её брат Пер-Улоф (1920—2019) впоследствии стал фотографом, другой брат, Ларс (1926—2000), — художником.
По материнской линии Туве принадлежала к древнему шведскому роду Хаммарштенов, из которого вышло много видных государственных деятелей и просто знаменитых людей. Интересно, что Янссон, много и часто упоминавшая в книгах и интервью свою мать, очень мало говорила об отце. Много известно о её шведской родне и крайне мало о финских родственниках по линии отца. В детстве каждое лето Туве проводила в Швеции у бабушки, в местечке Блидё, недалеко от Стокгольма. «Прекрасней всего было то, что море находилось совсем рядом. И хотя с лужайки у дома, где мы с друзьями играли, его видно не было, если вдруг во время игр мы внезапно затихали, до нас долетал шум прибоя», — вспоминала Туве.
В 15 лет Туве Янссон уезжает учиться в Швецию, получив диплом факультета изящных искусств Колледжа искусств (англ.), она проходит стажировку в художественных школах Франции, Германии, Италии. К этому времени у себя на родине она уже добилась определённого признания, поскольку чуть ли не с 10 лет выполняла иллюстрации для популярного детского журнала, главным редактором которого была хорошая знакомая родителей. Помимо шведского и финского языков (которые были для неё родными), Туве Янссон свободно говорила на английском, французском, со словарём читала по-немецки.
Завершив учёбу за границей, Туве возвращается домой и начинает иллюстрировать книги и рисовать карикатуры по заказу разных изданий. Всемирная известность к Янссон пришла благодаря книжному сериалу о муми-троллях: очаровательных существах, обитающих в идиллической Муми-долине. Эти книги, иллюстрации к которым Янссон выполняла сама, били все рекорды по популярности в 1950-60-е годы. Они расходились многомиллионными тиражами и издавались по всему миру. К примеру, одна только «Шляпа волшебника» была переведена на 34 языка, включая японский, тайский и фарси.
Всего о муми-троллях Янссон написала 8 повестей («Маленькие тролли и большое наводнение», «Муми-тролль и комета», «Шляпа волшебника», «Опасное лето», «Мемуары Муми-папы», «Волшебная зима», «Папа и море», «В конце ноября»), один сборник рассказов «Дитя-невидимка», 4 книжки в картинках («Опасное путешествие», «А что потом», «Кто утешит малютку», «Мошенник в доме Муми-троллей»). В 1949 году Вивика Бандлер предложила поставить в Шведском театре спектакль по книге «Муми-тролль и комета». Автором пьесы и декораций стала сама Туве. Премьера состоялась 28 декабря 1949 года. Спектакль стал успешным[8]. Янссон лично адаптировала свои книги для театра. По мотивам «Опасного лета» она сначала написала пьесу «Муми-тролли за кулисами», а затем либретто к мюзиклу «Муми-опера».
К обрушившейся на неё популярности Янссон испытывала двоякое чувство. С одной стороны, её раздражала излишняя коммерциализация её творчества, с другой, именно огромные доходы, получаемые от всевозможной продукции с муми-тематикой (майки, кепки, плакаты, значки), позволили ей арендовать, а затем выкупить в собственность остров Кловахарун в Финском заливе, на котором она часто укрывалась от журналистов и надоедливых почитателей.
Первоначально Янссон лично рисовала каждую полосу комикса, но вскоре эта работа ей наскучила, и она передала её брату Ларсу, который без остановки придумывал и рисовал муми-комиксы на протяжении 20 лет, превратив их в очень доходный бизнес. С годами популярность муми-книг не шла на спад, а наоборот, неизменно росла. Книги Туве Янссон привлекают внимание не только детей, но и взрослых читателей, и даже учёных. По творчеству Янссон было защищено множество диссертаций, её сказки подвергались семиотическому и психоаналитическому анализу. В её книгах находят отголоски дзен-буддизма и христианства, отсылки к философии Канта.
Празднование 80-го дня рождения Янссон в 1994 году превратилось в государственное мероприятие, по масштабу и пафосу сопоставимое с днём независимости. День рождения обожаемого автора страна отмечала фейерверками и праздничными шествиями. Янссон чествовали как национального героя.
На 87-м году жизни писательница скончалась от обширного кровоизлияния в мозг.