Запитання 3
Які напями (течії) поєдналися у ліриці П.Верлена:
варіанти відповідей
романтизм і класицизм
імпресіонізм і символізм
символізм і натуралізм
Запитання 4
Які пейзажі здебільшого зображуються в поезії Верлена
варіанти відповідей
сільські
міські
"пейзажі душі"
Запитання 5
Поет акцентує увагу у своїх віршах на:
варіанти відповідей
зображенні речей
зображенні світу природи
вираженні відчуттів
Запитання 6
Основний сюжет віршів Верлена:
варіанти відповідей
рух миттєвих почуттів, плинність вражень
розповідь про події із життя
суспільні проблеми
Запитання 7
Ліричний герой вірша "Сентиментальна прогулянка" постає:
варіанти відповідей
веселим, радісним, оптимістично настроєним
самотнім, сумним, його гнітить невимовна печаль
у роздумах про долю людства й суспільства
Запитання 8
Музичність у творчості Верлена є:
варіанти відповідей
засобом вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого відтворення зовнішніх станів природи
відображенням експериментів поета в галузі форми
Запитання 9
Визначте центральний образ вірша "Так тихо серце плаче..."
варіанти відповідей
плач-журба
місто
осінній дощ
Запитання 10
Які барви рекоментує добирати митець у вірші "Поетичне мистецтво":
варіанти відповідей
контрастні
яскраві
відтінки
Запитання 11
За віршем Верлена "Поетичне мистецтво" з*ясуйте, яким має бути "наймиліший спів":
варіанти відповідей
точним
конкретним
не точним і конкретним, його призначення - відтворювати "невиразне", "неясне"
Запитання 12
Чому у вірші "Підспів під Поля Верлена" згадується планета Сатурн (як у збірці "Сатурнічні поезії"):
варіанти відповідей
Сатурн вважали планетою закоханих, а Верлен оспівував кохання
Сатурн вважали похмурою, сумною планетою, і Верлен зараховував себе до людей, які приречені на вічні сум і журбу
Сатурн вважали планетою мертвих, а одна із центральних тем у творчості Верлена - тема смерті
Лошадь у древних славян.
Славяне использовали лошадей с дервнейших времен. Об этом свидетельствуют археологические находки и письменные источники как древнерусского, так и иноземного происхождения. Дошли до нас и рисованные миниатюры, украшавшие древнерусские летописи, и настенные фрески в многочисленных церквях, построенных после принятия на Руси христианства.
Среди этих рисунков попадались и изображения лошадей рабочих и верховых. Лошади на территории, занимаемой древнеславянскими племенами, встречались еще и в диком виде. Они были низкорослыми, лесного типа, и русские князья частенько тешились охотой на них.
Особенно гордился удачливостью в охоте на диких коней Владимир Мономах (1053 – 1125), тогда удельный князь Черниговский: “А вот что в Чернигове делал, — писал князь, вспоминая молодость, — коней диких своими руками вязал я в пущах – десять и двадцать живых коней, а кроме того подъезжал по равнине, ловил своими руками тех же диких коней…”
В тот момент, когда Бог разрешает злу испытать и искусить Фауста, читатель невольно задает себе вопрос: «Зачем он это делает?» ответ прост: только пройдя через трудные испытания и препятствия, только через этот путь душа обретает истину. Добро и зло сходятся и концентрируются на одном – человеческой душе. В зависимости от результата испытаний и искушений они смогут определить, кому именно будет принадлежать душа Фауста после смерти.
Мефистофель начинает искушать героя, тот поддается ему. Он соблазняет девушку, после чего начинается цепь несчастных и трагических событий, происходящих с ней и ее семьей. Фауст посещает шабаш ведьм, вызывает души умерших, словом, делает злодеяния, в которых ему Мефистофель. Он наслаждается своей любовью к девушке, пока не понимает, что именно он и является причиной всех страданий, которые выпали на ее долю. Маргарита убила свою мать, ребенка, она была осуждена обществом по всем статьям. Когда-то добродетельная девушка стала настоящим источником зла. За всеми этими делами стоит Мефистофель.
Девушка приняла мученическую смерть и этим искупила свои грехи. Мефистофель же не оставлял надежды завладеть душой Фауста, его приспешники уже начали рыть для него могилу. Но великое разочарование и гнев ждали представителя зла – Фауст оправдан его душу уносят ангелы. В том мире он воссоединяется с Маргаритой, она становится проводником его души.
В основе трагедии Гете лежит вечное противостояние и борьба двух явлений бытия – добра и зла.