Заполни таблицу сведениями из текста о детстве М.Ю. Лермонтова, рас- пределив краткие сведения по колонкам. В каждую колонку достаточно записать по одному предложению.
В мифах о Солнце и Луне, как правило, одно из светил представлялось мужчиной, другое — женщиной. При этом Солнце мыслилось как хозяин огня, Луна — владыка воды. По представлениям эскимосов и новозеландских маори, так же как древних греков и кельтов, с Луной связаны морские приливы и отливы. В мифах африканских бушменов, австралийцев, индейцев Америки персонажи, связанные с Луной, обладают властью вызывать или прекращать дождь, и даже катастрофические наводнения. По одному из сюжетов мифологии даяков (о-в Калимантан) смерть гигантской змеи боа («лунного животного») вызвала столь сильный потоп, что лишь одна женщина, которая затем нашла палочку для добывания огня и дала начало современному человечеству.
Роль лунного персонажа, вызывающего дожди и наводнения, в легендах многих народов выполняют также лягушка или жаба, так как их силуэт видят в пятнах на Луне. Соответственно изображения земноводных и пресмыкающихся у ряда племен и народов Америки, Африки, Азии, Австралии посвящены Луне, им приписывается магическая сила воздействия на воду, на плодородие растений и животных, на судьбу людей.
ответ:Сюжет. Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різн порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем.
Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на до . Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.
Гуманістичний зміст оповідання. Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.
Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.
В мифах о Солнце и Луне, как правило, одно из светил представлялось мужчиной, другое — женщиной. При этом Солнце мыслилось как хозяин огня, Луна — владыка воды. По представлениям эскимосов и новозеландских маори, так же как древних греков и кельтов, с Луной связаны морские приливы и отливы. В мифах африканских бушменов, австралийцев, индейцев Америки персонажи, связанные с Луной, обладают властью вызывать или прекращать дождь, и даже катастрофические наводнения. По одному из сюжетов мифологии даяков (о-в Калимантан) смерть гигантской змеи боа («лунного животного») вызвала столь сильный потоп, что лишь одна женщина, которая затем нашла палочку для добывания огня и дала начало современному человечеству.
Роль лунного персонажа, вызывающего дожди и наводнения, в легендах многих народов выполняют также лягушка или жаба, так как их силуэт видят в пятнах на Луне. Соответственно изображения земноводных и пресмыкающихся у ряда племен и народов Америки, Африки, Азии, Австралии посвящены Луне, им приписывается магическая сила воздействия на воду, на плодородие растений и животных, на судьбу людей.
Объяснение:
ответ:Сюжет. Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різн порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем.
Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на до . Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.
Гуманістичний зміст оповідання. Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.
Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.