что бы не стать таким как Червяков,нужно следовать свои принципам.На протяжении всего произведения его характер всё более раскрывается перед читателем. Червяком противен тем, что он всегда и всем подчиняется. Даже если с ним поступают не справедливо, он ни слова не скажет в своё оправдание. В пример можно привести один случай с Червяковым. В одном моменте произведения персонаж не сдерживается и случайно чихает на чиновника, который старше его по званию. После этого инцидента, Червяков ищет случай, чтобы встретить этого чиновника и принести ему свои извинения. Однако несмотря на то, что чиновник уже давно простил Червякова, тот продолжает его преследовать. Через некоторое время чиновнику это надоедает и он срывает свой гнев на Червякове. Тот, подавленным данным фактом, возвращается в свой дом, где ложиться на кровать и помирает.
Історія драматичного мистецтва — це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових.
XIX століття — це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності.
На межі століть відбулася справжня революція в театрі й системі драматичних жанрів. Великі ідейні завдання та невтомні художні шукання, які нова драматургія покладала на себе, повернули сценічному мистецтву кінця XIX — початку XX століть впливовість і популярність у широкої публіки. Театральне мистецтво збагатилося такою оригінальною художньою формою, як «нова драма».
что бы не стать таким как Червяков,нужно следовать свои принципам.На протяжении всего произведения его характер всё более раскрывается перед читателем. Червяком противен тем, что он всегда и всем подчиняется. Даже если с ним поступают не справедливо, он ни слова не скажет в своё оправдание. В пример можно привести один случай с Червяковым. В одном моменте произведения персонаж не сдерживается и случайно чихает на чиновника, который старше его по званию. После этого инцидента, Червяков ищет случай, чтобы встретить этого чиновника и принести ему свои извинения. Однако несмотря на то, что чиновник уже давно простил Червякова, тот продолжает его преследовать. Через некоторое время чиновнику это надоедает и он срывает свой гнев на Червякове. Тот, подавленным данным фактом, возвращается в свой дом, где ложиться на кровать и помирает.
Історія драматичного мистецтва — це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових.
XIX століття — це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності.
На межі століть відбулася справжня революція в театрі й системі драматичних жанрів. Великі ідейні завдання та невтомні художні шукання, які нова драматургія покладала на себе, повернули сценічному мистецтву кінця XIX — початку XX століть впливовість і популярність у широкої публіки. Театральне мистецтво збагатилося такою оригінальною художньою формою, як «нова драма».
Объяснение: