З одного боку Дон Кіхот - нещасний, божевільний рицарь що, через свою бурхливу уяву, вирішив подорожувати і допомагати людям. Герой викликає в нас співчуття, тому що він несповна розуму. З другого боку рицарь йде до своєї мети, не соромиться бути не схожим на інших. Для мене ближчий другий варіант, бо в сучасному світі дуже мало людей, які мають риси характеру, як і в героя Сервантеса.
Гуманізм - це головна риса Дон Кіхота, адже допомагав людям і вважав це ціллю життя рицаря. Він сміливо береться захищати знедолених, бо розуміє що Бог створив усіх людей вільними.
В самом начале изображен пейзаж песчаной пустыни, где оазис с ручейком и тремя пальмами служит всему живому в этом крае. И три пальмы хранят источник от жгучих лучей солнца и ветра.
Далее говорится о негодовании пальм против того, что ни один путник не воспользовался их дарами - прохладу, влагу, наслаждение их видом. Они считают несправедливым то, что живут, не принося пользы никому. И Бог услышал их молитвы. Уже к вечеру подошел караван верблюдов. Пальмы дарили путникам свою тень. Источник щедро угощал прозрачной, прохладной водой.
Но вечером деревья были срублены на пищу для огня, возле которого грелись погонщики со своими детьми. Всюду раскаленный песок, где постепенно погибает источник.
З одного боку Дон Кіхот - нещасний, божевільний рицарь що, через свою бурхливу уяву, вирішив подорожувати і допомагати людям. Герой викликає в нас співчуття, тому що він несповна розуму. З другого боку рицарь йде до своєї мети, не соромиться бути не схожим на інших. Для мене ближчий другий варіант, бо в сучасному світі дуже мало людей, які мають риси характеру, як і в героя Сервантеса.
Гуманізм - це головна риса Дон Кіхота, адже допомагав людям і вважав це ціллю життя рицаря. Він сміливо береться захищати знедолених, бо розуміє що Бог створив усіх людей вільними.
В самом начале изображен пейзаж песчаной пустыни, где оазис с ручейком и тремя пальмами служит всему живому в этом крае. И три пальмы хранят источник от жгучих лучей солнца и ветра.
Далее говорится о негодовании пальм против того, что ни один путник не воспользовался их дарами - прохладу, влагу, наслаждение их видом. Они считают несправедливым то, что живут, не принося пользы никому. И Бог услышал их молитвы. Уже к вечеру подошел караван верблюдов. Пальмы дарили путникам свою тень. Источник щедро угощал прозрачной, прохладной водой.
Но вечером деревья были срублены на пищу для огня, возле которого грелись погонщики со своими детьми. Всюду раскаленный песок, где постепенно погибает источник.