Новела американського письменника Р. Бредбері «Усмішка» залишає неоднозначне враження. Важко читати сторінки, присвячені майбутньому. Стає просто страшно. Це не люди, а справжнісінькі дикуни, озброєні залишками техніки. Воно й не дивно: адже вони уміють лише руйнувати, бити, громити.
Вражає те, що земляни, створивши технократичну цивілізацію, прийшли до духовного зубожіння. Вони не сприймають краси. Саме тому їм цікава дика забава: вони зібралися на майдані, щоб плюнути на картину, а потім її розірвати. Люди не бачили картину раніше. Вони навіть точно не знали, як вона називається. На запитання Тома лише один чоловік непевно сказав: «Мона Ліза».
А маленький хлопчик Том стояв, зачарований цією картиною. Він єдиний, хто не міг на неї плюнути. Чому? Та тому що Том ще не зіпсований духовно, у нього немає ні тієї жорстокості, ні тієї ненависті, що є у дорослих. Мені він дуже сподобався. Як і йому, мені було боляче, коли нищили картину.
І ось усе скінчилося. Натовп розійшовся. Навколо стало тихо. Світ заснув. Не міг заснути тільки маленький хлопчик Том. Він тихенько підійшов до вікна, розтулив пальці, розгладив шматочок пофарбованого полотна. Світ спав, осяяний сонцем. А на долоні хлопчика лежала Посмішка. Так, чудова посмішка, що залишила його людиною в озвірілому натовпі, та посмішка, котра так потрібна людям. Не дивно, що посмішка опинилася в руках Тома, адже він єдиний, хто розуміє красу.
Фінал новели символічний: ранок і дитина, яка тримає посмішку. Таке закінчення твору породжує впевненість у тому, що все буде добре. І прийде справжнє майбутнє, яке побудують люди «з душею, яка горнеться до гарного». А краса завжди здатна пробудити душу. Адже не тільки наука є складовою міцної цивілізації.
В стихотворении «Первый снег» В. Я. Брюсов описывает начало зимы и появление первого снега, когда весь мир преображается, а человек ощущает себя участником белой сказки.
По-разному изображали писатели и поэты первый снег: либо натуралистически конкретно, либо с необычными поэтическими ассоциациями.
Для лирического героя В. Брюсова первый снег связан
с волшебной сказкой, со сном, где есть призраки и грезы, раскрывается:
Этот мир очарований,
Этот мир из серебра!
Поэт играет художественными средствами, создавая причудливые эпитеты и метафоры. Например, цветовому эпитету белый противопоставлен антоним черно-голые. Так поэт описывает березки до появления первого снега. Лирический герой очарован открывающейся перед ним картиной, поэтому в тексте стихотворения много восклицательных предложений:
Серебро, огни и блестки –
Целый мир из серебра!..
Это – область чьей-то грезы,
Это – призраки и сны!
Запечатленная художественная картина
является для лирического героя воплощением мечты, божественным провидением. Из-за первого снега преображается не только жизнь природы, но и людей, которые начинают по-новому чувствовать:
Экипажи, пешеходы,
На лазури белый дым,
Жизнь людей и жизнь природы
Полны новым и святым.
Это стихотворение написано четырехстопным хореем, благодаря которому передано воодушевление лирического героя от встречи с первым снегом.
Итак, «Первый снег» В.Я. Брюсова описывает одно из природных явлений и выражает чувства лирического героя, его очарованность первым снегом.
Новела американського письменника Р. Бредбері «Усмішка» залишає неоднозначне враження. Важко читати сторінки, присвячені майбутньому. Стає просто страшно. Це не люди, а справжнісінькі дикуни, озброєні залишками техніки. Воно й не дивно: адже вони уміють лише руйнувати, бити, громити.
Вражає те, що земляни, створивши технократичну цивілізацію, прийшли до духовного зубожіння. Вони не сприймають краси. Саме тому їм цікава дика забава: вони зібралися на майдані, щоб плюнути на картину, а потім її розірвати. Люди не бачили картину раніше. Вони навіть точно не знали, як вона називається. На запитання Тома лише один чоловік непевно сказав: «Мона Ліза».
А маленький хлопчик Том стояв, зачарований цією картиною. Він єдиний, хто не міг на неї плюнути. Чому? Та тому що Том ще не зіпсований духовно, у нього немає ні тієї жорстокості, ні тієї ненависті, що є у дорослих. Мені він дуже сподобався. Як і йому, мені було боляче, коли нищили картину.
І ось усе скінчилося. Натовп розійшовся. Навколо стало тихо. Світ заснув. Не міг заснути тільки маленький хлопчик Том. Він тихенько підійшов до вікна, розтулив пальці, розгладив шматочок пофарбованого полотна. Світ спав, осяяний сонцем. А на долоні хлопчика лежала Посмішка. Так, чудова посмішка, що залишила його людиною в озвірілому натовпі, та посмішка, котра так потрібна людям. Не дивно, що посмішка опинилася в руках Тома, адже він єдиний, хто розуміє красу.
Фінал новели символічний: ранок і дитина, яка тримає посмішку. Таке закінчення твору породжує впевненість у тому, що все буде добре. І прийде справжнє майбутнє, яке побудують люди «з душею, яка горнеться до гарного». А краса завжди здатна пробудити душу. Адже не тільки наука є складовою міцної цивілізації.
Изображая природу, русские поэты описывают родные края, среднеевропейские пейзажи, явления природы: весенний дождь, зимнюю стужу, раннюю оттепель, летний зной.
В стихотворении «Первый снег» В. Я. Брюсов описывает начало зимы и появление первого снега, когда весь мир преображается, а человек ощущает себя участником белой сказки.
По-разному изображали писатели и поэты первый снег: либо натуралистически конкретно, либо с необычными поэтическими ассоциациями.
Для лирического героя В. Брюсова первый снег связан
с волшебной сказкой, со сном, где есть призраки и грезы, раскрывается:
Этот мир очарований,
Этот мир из серебра!
Поэт играет художественными средствами, создавая причудливые эпитеты и метафоры. Например, цветовому эпитету белый противопоставлен антоним черно-голые. Так поэт описывает березки до появления первого снега. Лирический герой очарован открывающейся перед ним картиной, поэтому в тексте стихотворения много восклицательных предложений:
Серебро, огни и блестки –
Целый мир из серебра!..
Это – область чьей-то грезы,
Это – призраки и сны!
Запечатленная художественная картина
является для лирического героя воплощением мечты, божественным провидением. Из-за первого снега преображается не только жизнь природы, но и людей, которые начинают по-новому чувствовать:
Экипажи, пешеходы,
На лазури белый дым,
Жизнь людей и жизнь природы
Полны новым и святым.
Это стихотворение написано четырехстопным хореем, благодаря которому передано воодушевление лирического героя от встречи с первым снегом.
Итак, «Первый снег» В.Я. Брюсова описывает одно из природных явлений и выражает чувства лирического героя, его очарованность первым снегом.
Объяснение:
Ммм вроде так