На уроці зарубіжної літератури ми прочитали твір Антуана де-Сента Екзюпері "Маленький принц". За жанром це казка. У ній розповідається про маленького хлопчика, який був дуже добрим та лагідним, любив природу, квіти та життя. У цього маленького принца була своя власна квітка, яку він доглядав - чарівна роза. На протязі усього твору описуються різні пригоди, у які потрапляв хлопчик. Він був дуже наївним та вважав усіх людей добрими й щирими, та не знав, що у світі існує жорстокість. Я прочитав(ла) декілька книжок А. Екзюпері, але казка "Маленький принц" мені сподобалася найбільше, тому що вона "пахне дитинством, щирістю, лагідністю, ніжністю", вона ніби пронизана якимось чарівними барвами. У творі описаний світ, який здатна придумати, уявити та побачити власне сама дитина, а не дорослий, бо у дітей, зазвичай, краще розвинена уява та фантазія. Особисто мене казка А. Екзюпері "Маленький принц" навчила, що треба любити природу, берегти її, у будь-якій ситуації завжди залишатися людиною, а не звірям, поважати дорослих та бути чемним з ними, а ще, дуже добре, якщо ви будете залишитися в душі дитиною все життя, адже це так чудово, коли не маєш стількох проблем, ні про що не думаєш, завжди радієш життю, не дивлячись ні на що. Тому я бажаю Вам, щоб Ви залишилася саме такими, та отримати гарну оцінку за твір))
Сент-Экзюпери подает портрет человечества нашей планеты и возникает перед нами наша родная Земля, преисполненная, с точки зрения малыша, всяческой бессмыслицы: властолюбия, спеси, жадности, пьянства, душевной черствости.
К сожалению, те бессмыслицы имеют силу, а все умное, хорошее, красивое – слабое. И взрослые не замечают бессмыслицы, всяким «ерундам» предоставляют большого веса, а главного – красоты природы и человеческие отношения, правдивость, общительность, искренность – не видят и потому не признают. Маленький принц убеждает нас, что в жизни могли бы быть и другие отношения, когда бы люди старались «приручать» друг друга, налаживать между собой связи, когда бы они воспринимали мир не глазами, а сердцем.
«Хорошо видит только сердце, главнейшего глазам не видно» , – учит нас Маленький принц. Сказка вызвала в моей душе целую вспышку чувств, принудила задуматься над человеческими поступками и недостатками. И хотя она заканчивается грустно, но оставляет по себе не только грусть, но и стремление к прекрасному, светлому, чем наделяет человека детство. Этот звездный мир важно пронести через всю жизнь. Говоря словами автора, «надо старательно беречь светильники: порыв ветра может погасить их…» .
На протязі усього твору описуються різні пригоди, у які потрапляв хлопчик. Він був дуже наївним та вважав усіх людей добрими й щирими, та не знав, що у світі існує жорстокість.
Я прочитав(ла) декілька книжок А. Екзюпері, але казка "Маленький принц" мені сподобалася найбільше, тому що вона "пахне дитинством, щирістю, лагідністю, ніжністю", вона ніби пронизана якимось чарівними барвами. У творі описаний світ, який здатна придумати, уявити та побачити власне сама дитина, а не дорослий, бо у дітей, зазвичай, краще розвинена уява та фантазія.
Особисто мене казка А. Екзюпері "Маленький принц" навчила, що треба любити природу, берегти її, у будь-якій ситуації завжди залишатися людиною, а не звірям, поважати дорослих та бути чемним з ними, а ще, дуже добре, якщо ви будете залишитися в душі дитиною все життя, адже це так чудово, коли не маєш стількох проблем, ні про що не думаєш, завжди радієш життю, не дивлячись ні на що.
Тому я бажаю Вам, щоб Ви залишилася саме такими, та отримати гарну оцінку за твір))
Сент-Экзюпери подает портрет человечества нашей планеты и возникает перед нами наша родная Земля, преисполненная, с точки зрения малыша, всяческой бессмыслицы: властолюбия, спеси, жадности, пьянства, душевной черствости.
К сожалению, те бессмыслицы имеют силу, а все умное, хорошее, красивое – слабое. И взрослые не замечают бессмыслицы, всяким «ерундам» предоставляют большого веса, а главного – красоты природы и человеческие отношения, правдивость, общительность, искренность – не видят и потому не признают. Маленький принц убеждает нас, что в жизни могли бы быть и другие отношения, когда бы люди старались «приручать» друг друга, налаживать между собой связи, когда бы они воспринимали мир не глазами, а сердцем.
«Хорошо видит только сердце, главнейшего глазам не видно» , – учит нас Маленький принц. Сказка вызвала в моей душе целую вспышку чувств, принудила задуматься над человеческими поступками и недостатками. И хотя она заканчивается грустно, но оставляет по себе не только грусть, но и стремление к прекрасному, светлому, чем наделяет человека детство. Этот звездный мир важно пронести через всю жизнь. Говоря словами автора, «надо старательно беречь светильники: порыв ветра может погасить их…» .