Завдання 1 – 6 мають по чотири відповіді, серед яких лише один правильний. виберіть правильну відповідь і запишіть її в зошит. 1. який відомий університет закінчив л.керролл? а) кембриджський; б) оксфордський; в) дублінський; г) гарвардський 2. перша книга м.цвєтаєвої називалася а) «дитинство»; б) бродячі артисти»; в) вечірній альбом»; г) «роси на травах» 3. чиє дитя перетворилося на порося у творі л.керролла «аліса у країні див»? а) чирвової королеви; б) герцогині; в) кухарки; г) капелюшника 4. улюблена фраза королеви: а) «винагородити! »; б) «відрубати голову! »; в) «вигнати! »; г) «до в’язниці! » 5. який художній засіб використано в рядку вірша «книги в червоній палітурці» м.цвєтаєвої «о золота ця сторона! »? а) епітет; б) порівняння; в) олюднення; г) уособлення 6. що потрібно робити людям, аби світ творчої уяви залишався відкритим назавжди? а) багато читати; б) фантазувати; в) сприймати книги і розумом, і серцем; г) обговорювати прочитане з рідними і близькими завдання 7 - 9 передбачають установлення відповідності. до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою, і запишіть відповідь у зошит. 7. установіть сюжетну послідовність подій у творі л.керролла «аліса в країні див». а аліса розмовляє з синьою гусінню; б аліса падає в кролячу нору; в аліса свідчить на суді у справі при викрадення пиріжків; г аліса розмовляє з герцогинею у неї вдома 8. установіть відповідність між іменами видатних діячів і їх країнами(за віршем «книги в червоній палітурці» м.цвєтаєвої). 1 едвард гріг а росія 2 роберт шуман б франція 3 цезар кюї в давня греція 4 діоген г норвегія д німеччина 9. установіть відповідність між персонажем і висловлюванням. 1 герцогиня а «чим крук схожий на капшук? » 2 чеширський кіт б « котові й король не указ» 3 капелюшник в «як ся маєте? » 4 аліса г «мораль є всюди, треба тільки знайти її! » д «ляси – це ! » завдання 10 відкритої форми. 10. охарактеризуйте улюблений образ з твору л.керролла «аліса у країні див». 11. твір-роздум (обсяг – 0.5 сторінки) на одну з тем мої кольорові палітурки що є цікавого в моєму дитинстві? в чому сила творчої уяви?

  юшка – главный герой одноименного рассказа платонова. этого человека, имени которого никто не знал, а все звали юшкой, можно назвать юродивым, блаженным. он был не таким, как все. маленький, слабосильный, почти слепой, юшка вызывал брезгливость и жалость, смешанную с пренебрежением. никто не воспринимал этого сорокалетнего человека всерьез: ни дети, ни взрослые.         больше того, взрослые жители города, где обитал юшка, пугали судьбой этого человека своих детей: «вот ты будешь такой же, как юшка! - вырастешь, и будешь ходить летом босой, а зимой в худых валенках, и все тебя будут мучить…»         люди считали этого беззлобного человека совершенно ненужным, бессмысленно живущим на свете: «лучше бы ты умер, юшка, - говорила хозяйская дочь. - зачем ты живешь? » и когда юшка говорил, что если он родился, значит, в нем есть потребность, то все только смеялись.         своей непохожестью, беззлобностью, тихой любовью к миру этот человек вызывал в людях только раздражение и злобу. каждый норовил ударить юшку, сделать ему больно или неприятно. но, что важно, после таких «разговоров» с героем людям становилось легче. кажется, будто они очищали свою душу, «сбрасывая» зло на юшку.         такое отношение к герою продолжалось на протяжении двадцати пяти лет. но в один день какой-то злой человек в очередной раз выплеснул на «юродивого» свою злобу и ненависть – он ударил кузнеца и оставил его лежать на дороге. юшку нашел шедший мимо столяр – мертвого, истекшего кровью, которая пошла у него горлом. он, один из немногих, героя: «помер, - вздохнул столяр. - прощай, юшка, и нас всех прости. забраковали тебя люди, а кто тебе »         кузнец и его дочь, у которых герой проработал всю жизнь, похоронили юшку. прощаться с «юродивым» пришел весь город: «к телу умершего пришли проститься с ним все люди, старые и малые, весь народ, который знал юшку и потешался над ним и мучил его при жизни».         почему жители города пришли к умершему герою? в последний раз поглазеть, поиздеваться, убедиться, что они лучше и счастливее юшки? возможно, что и так. но еще, я думаю, эти люди чувствовали, что лишаются чего-то светлого и доброго, того, что необходимо каждому. со смертью юшки жители города лишились любви и добра, олицетворением которого был этот нелепый убогий человек.

ответ:

головний герой п’єси герасим никодимович калитка, сільський багатій. на початку п’єси він зустрічається з невідомим євреєм, який пропонує йому махінацію — купити 100 тис. фальшивих рублів, заплативши за них тільки п’ять тисяч. він залишає калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх, для перевірки якості підробки. калитка сам боїться піти в банк з фальшивими асигнаціями, і вмовляє зробити це свого кума. тим часом інший єврей, фактор гершко маюфес, пропонує герасиму надійнішу справу — позичити п’ять тисяч рублів поміщику під залогу його земель. поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в руках калитки. кумова поїздка до міста вдалася. «фальшиві» гроші прийняли. тоді герасим зважується на махінацію в повному об’ємі, отримавши мішок «грошей». втім «гроші» виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. втративши п’ять тисяч (насправді, у останню мить він дає три тисячі замість п’яти) калитка пробує повіситися, але його врятував копач бонавентура. прийшовши до тями обдурений «махінатор» промовляє: «пропала земля смоквинова! нащо ви мене зняли з вірьовки? краще смерть, ніж така потеря», на чому п’єса завершується. окрім основної лінії п’єса містить також і побічні, мета яких краще розкриття характеру головного героя. одна з побічних ліній — кохання сина калитки романа з наймичкою мотрею, одруженню яких перешкоджає батько. він мріє поріднитися з мільйонером терентієм пузирем. однак, коли роман відвідав пузиря, там з ним обійшлися як з челяддю, що вкрай обурило батька. коли кум повернувся з міста з радісними звістками, калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини романа і мотрі, аби не виникло підозр щодо справжньої причини свята. лінія копача бонавентури вводить у комедію протилежність калитці — мрійника, який присвятив своє життя тому, щоб ураз розбагатіти, знайшовши закопаний скарб. образ дружини калитки, працьовитої простої жінки, є показати скупість герасима — він, наприклад, змушує її ходити три версти до церкви пішки, жаліючи коней.