Завдання 1. Система образів твору. (записуємо посередині)
Розподіліть героїв у дві колонки відповідно їх відношення до Міо.
максимум
І. Люблять, поважають, допомагають, діляться ІІ. Ненавидять, чинять зло
(Для довідок. Батько-король, жорстокий лицар Като, Бенко, Юм-Юм, вивідувачі, тітка Едля, зброяр, Ено, дядько Сікстен)
Завдання 2 Уважний читач (записуємо тільки відповіді у стовпчик)
максимум
- Буссе зненавидів свою тітку через те, що вона…
- Країна Далека – це…
- тато-король шукав Міо … ( скільки років?);
- Міо мріяв потрапити до Країни…
- в Країні Далекій із давнього життя Міо бракувало…
- на тітку Лундін була схожа…
- «Жалібником» Юм-Юм називав…
- коня Міо звали…
- зробив сопілки Міо та Юм-Юму і навчив їх дивної мелодії…
- в Землю Заморську і Землю Загірну можна потрапити через…
- міст Вранішньої Зорі вночі називався…
- коли Міо пробирався до палацу лицаря Като, він дякував…
- «Упізнай героя» : (записуємо номер питання і відповідь)
максимум
- 1. це був кремезний і дужий чоловік, «у нього був довгий рудий чуб, така сама довга руда борода й густі кущуваті брови,.. чорні від сажі руки»
2. «…то був хлопчик з каштановим чубом і карими очима… він був поважний і чемний»
3. «…у нього страшне кам’яне серце, правої кисті в нього немає, а замість неї – залізний пазур, яким він видирає в людей серце з грудей»
4. у нього «білявий чуб, блакитні очі… короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка»
4. Реальне і фантастичне у творі»: (записуємо)
максимум
Розподіліть у дві колонки
Реальне Фантастичне
Місто Стокгольм, Країна Далека, Острів Зелених Лук, Вільгельм Ульсон (Буссе), сирітський притулок, Міст Вранішньої Зорі, вулиця Упландська, 13, Земля Заморська, Земля Загірська, тітка Едля і дядько Сікстен, Бенко і його родина, Джин.
Рассказ, большая часть которого посвящена изображению блистательного бала, не случайно называется «После бала». Чудовищное событие, сыгравшее решающую роль в судьбе Ивана Васильевича, произошло именно после него.
Но для того чтобы полнее воплотить свою идею, Толстой построил рассказ как последовательное и контрастное изображение сцен мазурки и экзекуции со множеством противопоставляющих деталей.
Без эпизода истязания солдата картина бала, с его грациозностью, красивыми и нарядными женщинами, восторженными чувствами и нежными бело-розовыми красками, потеряла бы всякий смысл. И сцена экзекуции не показалась бы студенту такой страшной, если бы ей не предшествовал бал.
Чем более праздничным и блистательным представлял себе окружающий мир молодой человек вначале, тем неожиданнее, трагичнее оказалось его прозрение, показавшее мир с совершенно другой, жестокой и крайне неприглядной, стороны.
Во время бала молодой человек испытывал к полковнику, отцу Вареньки, особое «восторженно-нежное чувство». Он видел перед собой очень красивого, статного, высокого и свежего старика с румяным лицом и той же ласковой радостной улыбкой, как и у дочери.
Когда же отец пригласил Вареньку на танец, все вокруг смотрели на них с восторженным умилением. Танцуя, полковник «бойко топнул одной ногой», «фигура его то тихо и плавно, то шумно и бурно… задвигалась вокруг залы»; «он ловко два круга»; «нежно, мило обхватил дочь руками…». А сам рассказчик, «обнимая весь мир своей любовью», боялся только одного: «чтобы что-нибудь не испортило» этого счастья.
И конечно, он и предположить не мог, что это «что-нибудь» окажется настолько страшным. Утром на площади он увидел отца любимой девушки в совершенно ином обличье: полковник шел… подрагивающей походкой»; «втягивал в себя воздух, раздувая щеки, и медленно выпускал его через оттопыренную губу »; «сильной рукой в замшевой перчатке бил по лицу испуганного малорослого слабосильного солдата за то, что он недостаточно сильно опустил свою палку» на спину беглого татарина.
У творы Міколы Гусоўскага "Песня пра зубра" паэтычная задума выйшла далёка за межы палявання. Важнымі тэмамі паэмы з'яўляюцца апісанне грамадскапалітычнага жыцця сучаснай аўтару пары і ранейшага часу, а таксама ўслаўленне асобы князя Вітаў-та і яго дзейнасці. Мікола Гусоўскі ў сваім творы ідэалізуе вобраз Вітаўта, услаўляе князя як мудрага і дальнабачнага палітыка: Княжанне Вітаўта лічаць усе летапісцы Росквітам княства Літоўскага, нашага краю, I называюць той век залатым... Міжволі ўзнікае пытанне: чаму Мікола Гусоўскі ў сваіх пошуках ідэальнага кіраўніка звяртаецца да міну-лых часоў? Магчыма таму, што ён не мог знайсці такі прыклад сяррд сваіх сучаснікаў.Вобраз Вітаўта намаляваны аўтарам з надзвычайным захапленнем і любоўю. Іменна ў гэтым уладары Гусоўскі ўбачыў увасабленне вайсковай магутнасці і дзяржаўнай велічы княства Літоўскага. Князь Вітаўт паказаны ў паэме ў сваім паўсядзённым жыцці. У той час вельмі часта здаралася, што болынае княства падпа-радкоўвала сабе меншае. Побач жа з Вялікім княствам Літоўскім знаходзіліся такія магутныя дзяржавы, як Маскоўскае княства, Польскае каралеўства, якія не былі супраць таго, каб крыху пашырыць свае межы. А часам яшчз і манголататары рабілі набегі. Пры такіх абставінах князь і яго дружына павінны былі быць "сцяной", за якой хаваліся ў час небяспекі жыхары княства. Разумеючы гэта, Вітаўт старанна рыхтаваў ваю дружыну і княства да будучых войнаў: Сам гартаваны, як меч на кавалдзе паходнай, Вітаўт і знаць не хацеў сабе большага шчасця, Чым гартаваныя ў бітвах бясстрашныя раці.Князь не звяртаў ніякай увагі на паходжанне сваіх юінаў. Для яго галоўным была доблесць кожнага дружынніка:Ох, не любіў баязліўцаў і лестаў з магнатаў!
Будзь ты магнатам, але калі дрэйфіш у справе, Лёс незайздросны ў такога - пагарда дружыны.
Таксама Вітаўт быў чулым, справядлівым, патрабавальным і жорсткім у адносінах да злачынцаў, хабарнікаў. Усе гэтыя якасці неабходны ўладару, бо інакш просты чалавек не будзе бачыць мяжу паміж добрым і дрэнным. Так, разумеючы, якое яго чакае пакаранне, разумны ніколі не пераступіць закон. Аб вышэйадзна-чаных якасцях князя Вітаўта Мікола Гусоўскі піша:Строга і крута судзіў, і пры тым - справядліва... Прагнасць нажыцца пад шыльдаю варты закона, Сквапнасць - загрэбці кавалак у бліжняга зрота - Ён тыранічнымі сродкамі так пратараніў, Што на еякі нават завад іх выееўся ў княстве. Кім бы і чым бы ні быў ён пры іншых заслугах, Нават за гэта адно я пяю яму славу.У сваёй "Песні пра зубра" Мікола Гусоўскі параўноўвае магутнасць зубра і веліч асобы князя Вітаўта. Аўтар адносіцца да знакамітага ўладара княства Літоў-скага з відавочнай сімпатыяй і вялікай пашанай.
Объяснение: