Есть школа шестая, красивая она. Сегодня мы гимн для тебя исполняем, И ты будешь первой всегда!
Со школою в сердце все мы живем, С желанием в сердце в школу идем. В школе нам нужен труд и талант Мир знаний так нравится нам!
Мы стоим свой мир в предложениях и цифрах, И школа нам в этом всегда. Учитель наш главный и близкий товарищ, Мы помним и любим тебя.
Со школою в сердце все мы живем С желанием в сердце в школу идем В школе нам нужен труд и талант Мир знаний так нравится нам! В школе нам нужен труд и талант Мир знаний так нравится нам!
Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, почуттів.
Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповненні глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені.
Есть школа шестая, красивая она.
Сегодня мы гимн для тебя исполняем,
И ты будешь первой всегда!
Со школою в сердце все мы живем,
С желанием в сердце в школу идем.
В школе нам нужен труд и талант
Мир знаний так нравится нам!
Мы стоим свой мир в предложениях и цифрах,
И школа нам в этом всегда.
Учитель наш главный и близкий товарищ,
Мы помним и любим тебя.
Со школою в сердце все мы живем
С желанием в сердце в школу идем
В школе нам нужен труд и талант
Мир знаний так нравится нам!
В школе нам нужен труд и талант
Мир знаний так нравится нам!
Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, почуттів.
Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповненні глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені.