здравствуйте,подскажите в почтовая история продолжение какой ответ в 2 вопросе:Обрати внимание на то как во всех посланиях адресанты обращаются к адресантам .Какую информацию они хотят передать?С каким настроением это делают ?Какой тон писем выбирают?
воть
Объяснение:
В наш век новейших технологий, великих открытий, за решением глобальных мировых мы иногда забываем о самом главном, о том, что наши дети не всегда знают и не умеют ценить все то, что завещали нам наши предки. Нынешние дети растут в эпоху, разительно отличающуюся от времени их родителей: другие ценности, идеалы, правила. Изменилось отношение людей к Родине. Одним из характерных проявлений духовной опустошенности и низкой культуры в обществе, особенно среди молодежи, явилось резкое падение роли и значения патриотизма, как одной из ценностей нашего народа и его героической истории. Становится все более очевидным, что именно высокая патриотическая идея и есть тот каркас, то основание, на котором только и может выстраиваться духовность нашего общества, его будущее в лице подрастающего поколения.
16 століття переживало Відродження, епоху, коли в літературі чітко виступали дві традиції, частково успадковані від середніх віків: народної поезії та частково відносилися до античної вченої поезії. Творчість Сервантеса була заключним явищем як для іспанського, так і європейського Відродження. Зокрема його "Дон Кіхот", в якому злились елементи ново лицарського, пасторального і «хитруватого» жанрів. Трагікомічним сміхом над "героїчним безумством" і "романтикою" епохи Сервантес реалістично завершив тему і еволюцію мистецтва Ренесансу, що виходило з лицарської ідеалізації людини, з утопії волі індивіда, творця своєї долі і "сина своїх діл", - такий план роману. Творчість Сервантеса - це ідейна і художня вершина ренесансної прози Іспанії. Автор кількох драм, комедій і сатиричний інтермедій, Сервантес створив жанр ренесансної новели в Іспанії, а романом "Дон Кіхот" підвів підсумок розвитку іспанської ренесансної літератури, створив сатиричну панораму життя Іспанії свого часу.
Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір ситуації з лицарських романів, нещадно їх спотворюючи. Лицарський роман під пером письменника втрачає свою романтичну "впевненість". Усе найкраще, що було в такому романі, втрачає свою привабливість.