Леся Українка народилася на чарівній Волині у дворянській сім"ї — Олени та Петра Косачів. Родина Косачів була незвичайною, адже дала світові кількох письменників. Мати — Письменниця Олена Пчілка (оповідання "Сосонка"). Літераторами, громадськими діячами, науковцями були дядько (брат матері — Михайло Драгоманов), його дружина. Але найзнаменитішою стала, звичайно, Леся Українка.
Діалог
Після вечері сім’я збиралася в батьківському кабінеті. Це була невелика, зі смаком опоряджена кімната – улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів портрет Шевченка з пишними козацькими вусами, в пальті і чорній смушевій шапці, а далі – фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни – в довгому білому платті, з трояндою на грудях.
Згадує Мати Лесі — Олена Пчілка
Мати: Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою дитиною.
Коли їй було 6 років, ми пішли до річки святити воду. Це було саме на Водохреща. Трапилося нещастя : Леся провалилася, промочила ніжки, потім застуда. Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів, мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася вдома з нашою до
Родина була великою. ось так згадує Лесю її сестра - Ольга
Запоро́жские казаки́, запоро́жцы — часть казачества Поднепровья, на территории современной Украины[1][2], на 1555 год имевших ряд разрозненных военных укреплений («городки» или «сечи»[3] /засеки/)[4] и поселений (хутора, зимовники)[3] за днепровскими порогами, вне зоны юрисдикции каких бы то ни было государств (Дикое поле). Впоследствии объединились[3] в отдельную военную и государственную организацию Войско Запорожское, получившую своё наименование по названию региона проживания, места расположения главного военного укрепления, именуемого «Сечь»[2] то есть Крепость и место пребывания Казачьей Общины, Войска и Хозяйства (Коша)[3] и их руководства.
Объяснение:
Леся Українка народилася на чарівній Волині у дворянській сім"ї — Олени та Петра Косачів. Родина Косачів була незвичайною, адже дала світові кількох письменників. Мати — Письменниця Олена Пчілка (оповідання "Сосонка"). Літераторами, громадськими діячами, науковцями були дядько (брат матері — Михайло Драгоманов), його дружина. Але найзнаменитішою стала, звичайно, Леся Українка.
Діалог
Після вечері сім’я збиралася в батьківському кабінеті. Це була невелика, зі смаком опоряджена кімната – улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів портрет Шевченка з пишними козацькими вусами, в пальті і чорній смушевій шапці, а далі – фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни – в довгому білому платті, з трояндою на грудях.
Згадує Мати Лесі — Олена Пчілка
Мати: Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою дитиною.
Коли їй було 6 років, ми пішли до річки святити воду. Це було саме на Водохреща. Трапилося нещастя : Леся провалилася, промочила ніжки, потім застуда. Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів, мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася вдома з нашою до
Родина була великою. ось так згадує Лесю її сестра - Ольга
Объяснение:
Запоро́жские казаки́, запоро́жцы — часть казачества Поднепровья, на территории современной Украины[1][2], на 1555 год имевших ряд разрозненных военных укреплений («городки» или «сечи»[3] /засеки/)[4] и поселений (хутора, зимовники)[3] за днепровскими порогами, вне зоны юрисдикции каких бы то ни было государств (Дикое поле). Впоследствии объединились[3] в отдельную военную и государственную организацию Войско Запорожское, получившую своё наименование по названию региона проживания, места расположения главного военного укрепления, именуемого «Сечь»[2] то есть Крепость и место пребывания Казачьей Общины, Войска и Хозяйства (Коша)[3] и их руководства.