Сочувствие, сострадание. если вдуматься в смысл этих слов, то понимаешь, что они обозначают совместное переживание каких-то чувств (со-чувствие), страданий (со-страдание). это значит вместе с другими переживать их радости и горести, их беды и страдания. и не просто сопереживать – по возможности. нужны ли они в современной жизни? писатели 20 века на этот вопрос однозначный ответ. да, нужны. наглядным примером проявления сочувствия, сострадания может служить лидия михайловна, героиняповести в.распутина «уроки французского». для главного героя этого произведения, уроки, которые преподала ему лидия михайловна, стали уроками доброты. она не просто мальчику освоить иностранный язык, его трудное произношение. узнав о сложной ситуации своего ученика, о том, что он фактически голодает, лидия михайловна сделала все возможное, чтобы облегчить его положение. она пошла даже на нарушение закона, начав игру на деньги, лишь бы у главного героя повести были деньги на молоко. ф. абрамов в рассказе «о чем плачут лошади» рассказывает о нелегкой судьбе лошадей, которые когда-то были основой сельской семьи. лошадей холили, им отдавали последний кусок. но прошло время, и отношение к лошадям изменилось не в лучшую сторону. неухоженные, полуголодные, они взывают к человеку: было ли счастливое для лошадей время? а человек не смог правдиво ответить на их немой вопрос. лишь тоска придавила его плечи. если перестать сочувствовать и сострадать окружающим, то мир погрузиться во тьму жестокости и бездушия. сочувствие и сострадание необходимо. они делают человека лучше.
Західна модель мислення – лінійна, послідовна, у ній є логічна підпорядкованість частин. Вона залежить не стільки від ситуації, скільки від засадничих ідей, через це постійно заперечує саму себе, щоб не замкнути рух. Значну роль у західному пізнання світу відіграють знання. Філософія була спрямована на пошук істини, під якою розумілась відповідність уявлень суб’єкта змісту предметів і явищ. Закріплювалась усвідомленість реально-практичної діяльності, її структур і норм, що приводило до раціоналізації мислення.
Модель діалогу на Сході – ситуаційна, де немає залежності від причинно-наслідкового зв’язку, але є залежність окремого від ситуації, що постійно змінюється.
Західна модель мислення – лінійна, послідовна, у ній є логічна підпорядкованість частин. Вона залежить не стільки від ситуації, скільки від засадничих ідей, через це постійно заперечує саму себе, щоб не замкнути рух. Значну роль у західному пізнання світу відіграють знання. Філософія була спрямована на пошук істини, під якою розумілась відповідність уявлень суб’єкта змісту предметів і явищ. Закріплювалась усвідомленість реально-практичної діяльності, її структур і норм, що приводило до раціоналізації мислення.
Модель діалогу на Сході – ситуаційна, де немає залежності від причинно-наслідкового зв’язку, але є залежність окремого від ситуації, що постійно змінюється.
источник: