До радості” — ода, написана Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей. Шиллеру було лише 25 років, коли він написав цей твір в Лейпцигу. У 1993 році ода стала гімном ЄС, тому що в ній є заклик стати єдиним суспільством, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
– Фрідріх Шиллер (представник Просвітництва)
Рік написання – 1785
Жанр – ода
Тема – радість від людської співдружності
Ідея оди об’єднавча: утвердження необхідності єднання людей різних країн і націй в ім’я миру, дружби, свободи, щастя й радості на Ода Шиллера “До Радості” побудована як діалог ліричного героя та Хору.
У творі Ф. Шиллера ” До радості” звучить заклик до єднання людей в ім’я миру, свободи, радості. У цьому творі поет оспівує майбутнє всього людства.
В оді “До радості” автор створив символічні образи радості та Творця (Господа).
Художні засоби:
Антитеза – І черв’як утіху знає І небесний херувім
Метафора – Радість квіти розвиває і розгін дає сонцям; радість п’ють усі істоти З груді матері-землі…
Завдяки композитору Бетховену ця ода набула найбільшої популярності.
До радості” — ода, написана Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей. Шиллеру було лише 25 років, коли він написав цей твір в Лейпцигу. У 1993 році ода стала гімном ЄС, тому що в ній є заклик стати єдиним суспільством, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
– Фрідріх Шиллер (представник Просвітництва)
Рік написання – 1785
Жанр – ода
Тема – радість від людської співдружності
Ідея оди об’єднавча: утвердження необхідності єднання людей різних країн і націй в ім’я миру, дружби, свободи, щастя й радості на Ода Шиллера “До Радості” побудована як діалог ліричного героя та Хору.
У творі Ф. Шиллера ” До радості” звучить заклик до єднання людей в ім’я миру, свободи, радості. У цьому творі поет оспівує майбутнє всього людства.
В оді “До радості” автор створив символічні образи радості та Творця (Господа).
Художні засоби:
Антитеза – І черв’як утіху знає І небесний херувім
Метафора – Радість квіти розвиває і розгін дає сонцям; радість п’ють усі істоти З груді матері-землі…
Завдяки композитору Бетховену ця ода набула найбільшої популярності.